УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №200/2010 Головуючий у 1-й інст. Зіневич
Категорія ст. 207 ч.2, 309 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої – судді Мельничук Н.М.
суддів: Михайловського В.І., Слісарчука Я.А.,
з участю прокурора Філя С.В.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 22 січня 2010 року,
В С Т А Н О В И В:
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не судимий згідно ст.89 КК України,
засуджений за ст.307 ч.2 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна; за ст.309 ч.1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі. Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено засудженому ОСОБА_2 – 5 (п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Запобіжний захід змінений: з підписки про невиїзд на тримання під варту та засудженого ОСОБА_2 взято під варту в залі суду.
Строк покарання рахується з моменту затримання, зараховано час знаходження під вартою: з 16 січня 2009 року по 19 січня 2009 року.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 281 грн. 52 копійки за проведення судово-хімічних експертиз.
Доля речових доказів вирішена відповідно з вимогами ст.81 КПК України.
Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_2 на околиці с.Вишпіль Черняхівського району у невстановлений слідством час придбав особливо-небезпечний наркотичний засіб – макову солому у невстановленій слідством кількості, переніс до місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 а , де зберігав до 6 січня 2009 року, після чого у цей же день незаконно виготовив опій ацетильований в кількості 18 мл, що складає 1,62 грама по вазі сухої речовини. Близько 3ї години 6.01.2009 року ОСОБА_2 шляхом внутрішньовенної ін’єкції вжив частину вказаного наркотичного засобу в кількості 0,36 грама сухої речовини, після чого в 18 год. 20 хв., цього ж дня збув безоплатно частину опію у кількості 0,09 грама сухої речовини ОСОБА_3, а решту наркотичного засобу 1,17 грама сухої речовини продовжував зберігати без мети збуту до 18 год. 30 хвилин, після чого був затриманий працівниками міліції.
В апеляціях: адвокат в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить змінити вирок Богунського районного суду м.Житомира від 22 січня 2010 року, закрити справу за ст.307 ч.2 КК України на підставі ст. 6 п.п.1,2 КПК України та призначити засудженому більш м’яке покарання. Обгрунтовуючи апеляцію, адвокат посилається на те, що достовірні докази вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, відсутні, судом не усунуті суперечності у показах свідків та здійснена необгрунтована мотивація змінених показів свідка ОСОБА_3, а сам вирок є немотивованим.
Засуджений ОСОБА_2 просить переглянути вирок суду, врахувати наявність пом’якшуючих обставин та призначити менш суворе покарання.
В обгрунтування апеляції засуджений посилається на те, що він повністю визнав себе винним за ст.309 ч.1 КК України та розкаявся, після вчинення зазначеного злочину одразу пройшов лікування від наркозалежності, про що надав відповідний документ, на момент вчинення злочину працював волонтером в громадській організації „Перспектива”. Зазначених обставин, на думку засудженого ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував.
Також апелянт вважає, що його вина не доведена у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, свідок ОСОБА_4 надавав непослідовні покази на очній ставці, оскільки на нього був здійснений тиск з боку слідчого. А тому ОСОБА_2 відсутнім вважає склад злочину, передбачений ст.307 ч.2 КК України. Оскільки в нього на омент розслідування справи був важкий фізичний стан, то ОСОБА_2 був вимушений підписати визнавальні покази.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення поданих апеляцій, адвоката та засудженого ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції з наведених мотивів, обговоривши їх доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляції адвоката та засудженого ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_2 у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, а також у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо-небезпечного наркотичного засобу, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, підтверджена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами: показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколами огляду місця пригоди, очної ставки, огляду предметів: медичного шприца, емальованої миски та алюмінієвої кастрюлі, висновком судово-хімічної експертизи №2/46 від 28.01.2009 року, висновками: експерта №103 26.01.2009 року, судово-наркологічної експертизи №Д-34 від 20.01.2009 року, висновком судмедексперта №104 від 26.01.2009 року.
Дії засудженого ОСОБА_2 за ст.ст.309 ч.1, 307 ч.2 КК України кваліфіковано правильно.
Апеляційний суд вважає, необгрунтованими посилання адвоката та засудженого ОСОБА_2 на те, що вирок суду першої інстанції побудований на недостовірних доказах, оскільки такі твердження спростовуються зібраними органами досудового слідства та дослідженими під час судового слідства доказами. У цьому зв’язку відсутні й будь-які сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України та підстави для закриття справи відповідно з вимогами ст.6 п.п.1,2 КПК України.
Разом з тим, призначаючи засудженому ОСОБА_2 вид і розмір покарання, суд першої інстанції не досить повно врахував фактичні обставини справи та вимоги ст.ст.65,66 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на момент вчинення злочинів був не судимим, з березня 2009 року дійсно працював волонтером в Житомирській обласній організації „Петрспектива”, де характеризується виключно з позитивної сторони, з 2.04.по 22.04. 2009 року він пройшов повний курс стаціонарного лікування в Житомирському обласному наркологічному диспенсері (а.с.210,185), має сім’ю, проживаючи з дружиною у селі Вишпіль Черняхівського району Житомирської області.
Сам ОСОБА_2, особисто вживаючи наркотичні засоби, фактично безоплатно збув ОСОБА_3 0,09 грама наркотичного засобу, раніше будь-яких злочинів, пов’язаних зі збутом зазначених наркотичних засобів не вчиняв.
Апеляційний суд вважає вищенаведені обставини такими, що пом’якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням особи винного, вважає за можливе призначити засудженому ОСОБА_2 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.307 ч.2 КК України та не призначати додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, яке передбачене санкцією зазначеного закону, як обов’язкове.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляції захиника в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_10 задовольнити частково, вирок Богунського районного суду м.Житомира від 22 січня 2010 року змінити.
Призначити засудженому ОСОБА_2 за ст.307 ч.2 , з застосуванням ст.69 КК України, покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, без конфіскації майна, яке є власністю засудженого; за ст. 309 ч.1 КК України 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити засудженому ОСОБА_2 покарання – 3 (три) роки позбавлення волі без конфіскації майна, яке є власністю засудженого.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: