УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №10-215 Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук

Категорія ст. 165-2 КПК Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Мельничук Н.М.

суддів:- ОСОБА_1, ОСОБА_2

прокурора Лук’янчука Ю.М.

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляцією прокурора на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 21 червня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою відмовлено в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянинаУкраїни, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.5, 27 ч.5, 209 ч.2, 366 ч.2 КК України.

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, органами досудового слідства порушено кримінальну справу та ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення у тому, що він в період 2006-2009 років на території м.Києва у складі злочинної групи шляхом створення значної кількості фіктивних підприємств, вчинити умисне ухилення від сплати податків та заволоділи чужим майном – державними грошовими коштами у сумі 238 тисяч гривень, тобто в особливо великих розмірах.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у даний час окремо розслідуються дві кримінальні справи, по одній з яких йому обрана міра запобіжного заходу – взяття під варту.

У даний час обвинувачений надає покази, приймає участь у слідчих діях, є не судимим, одружений має постійне місце проживання, має неповнолітню дитину та хворіє. А тому, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоцільність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як взяття під варту.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову Богунського районного суду м.Житомира від 21.06.2010 року, а подання направити на новий судовий розгляд.

В обгрутування апеляції прокурор посилається на те, що при винесенні зазначеного рішення суд не врахував наявність достатніх даних, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 буде намагатися ухилитися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини по справі, здійснюватиме тиск на свідків і впливатиме на хід досудового слідства. Судом проігнорована значна кількість кримінальних справ, яка знаходиться в провадженні слідчого, загальна сума збитків по яких визначена близько 6,6 млн.гривень.

Сам ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, його діями, на думку апелянта, державі завдано збитків в особливо великих розмірах, які не відшкодовано.

Також є безпідставними висновки суду першої інстанції про відсутність доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати слідству та чинити тиск на свідків, оскільки вони спростовуються показами допитаних осіб та порушеною за ст.129 ч.1 КК України – за фактом вчинення погроз вбивством.

Крім того, апелянт посилається на ті обставини, що організатором у вчиненні вказаних злочинів є ОСОБА_4, а його співучасником є ОСОБА_5, захисником якого являється адвокат ОСОБА_6, який перебуває у шлюбі з суддею Богунського районного суду м.Житомира Слюсарчук Н.Ф.

За таких обставин ОСОБА_6 є зацікавленою особою при прийнятті рішень Богунським районним судом м.Житомира стосовно ОСОБА_4 та відповідно може впливати на ці рішення через ОСОБА_7, а також може знайомитись з матеріалами кримінальної справи, які надаються суду під час розгляду подань слідчого.

За таких обставин, на думку апелянта, головуючий суддя, відповідно до вимог КПК, повинен був заявити собі відвід.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі надані докази, з дотриманням вимог ст.ст.148, 150,151, 1651 КПК України здійснив вірні юридичні висновки, прийнявши законне та обгрунтоване рішення.

Наявність в провадженні органів досудового слідства значної кількості кримінальних справ, на що посилається у своїй апеляції прокурор, як і встановлення певних сум збитків у даному випадку, не може впливати на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення відносно обвинуваченого ОСОБА_4

Сама по собі тяжкість пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення та відмова його давати по справі покази не є обов’язковими підставами для обрання такого запобіжного заходу як взяття під варту. У цьому зв’язку висновки суду першої інстанції є також цілком обгрунтованими.

Апеляційний суд також вважає безпідставними висловлені в апеляції прокурора припущення щодо можливого упередженого ставлення головуючої по розгляду вказаної справи, оскільки, як вбачається з наданих по справі доказів адвокат ОСОБА_6, який також захищає по даній справі інтереси ОСОБА_5 з 14.12.1990 року розлучений та не перебуває в шлюбі з суддею Слюсарчук Н.Ф.

А тому, переконання прокурора щодо можливого впливу адвоката ОСОБА_6 на результати прийнятого суддею Слюсарчук Н.Ф. рішення, апеляційний суд вважає безпідставним та не вбачає підстав для скасування постанови Богунського районного суду м.Житомира від 21.06.2010 року і направлення справи на новий судовий розгляд іншому судді.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1652, 365, 366 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляцію прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - без зміни.

Судді: