УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №161/2010 Головуючий у 1-й інст. Іонніков

Категорія ст. 152 ч.1 КК України Доповідач Михайловськитй В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої – судді Мельничук Н.М.

суддів: Михайловського В.І., Шеніна П.О.

з участю прокурора Філя С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 25 листопада 2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не судимий,

засуджений: за ст.152 ч.1 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ст.146 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України остаточно визначено засудженому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглиненням менш суворого покарання більш суворим - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу залишена попередня – тримання під вартою

Початок строку відбуття покарання рахується з 25 листопада 2009 року, зараховано засудженому у строк відбуття покарання час перебування під вартою: з 25 липня 2008 року по 25 листопада 2009 року.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1 25 липня 2008 року близько 3 год.30 хв. у стані алкогольного сп’яніння наздогнав ОСОБА_2, наказав йти з ним до під’їзду будинку № 17 по проспекту Миру в м.Житомирі, погрожуючи фізичною розправою завів ОСОБА_2 до кв.75 вказаного будинку, де наказав їй роздягнутися, після чого здійснив природній статевий акт проти волі потерпілої.

Згодом ОСОБА_1 незаконно утримував потерпілу ОСОБА_2 у вказаній квартирі №75 з 3 години 30 хвилин до 10 години 25 хвилин 25 липня 2009 року. У цей же день, близько 4 ї години 30 хвилин, після отриманих на свою адресу погроз з боку потерпілої ОСОБА_2 та намагання останньої вийти з квартири, ОСОБА_1 наніс їй декілька ударів руками по обличчю після чого почав душити руками та шлеєю з корсету за шию. Після цього ОСОБА_1 зв’язав руки і ноги потерпілої ОСОБА_2 мотузкою, а рот рушником та поклав її в шафу, позбавивши незаконно волі та спричинивши фізичні страждання, а також і тілесні ушкодження у вигляді синців в навколоорбітальних ділянках, крововиливів під кон’юктиву лівого ока, закритої тупої травми шиї у вигляді саден і синців на шиї, синців в ділянці обох променево-зап’ястних суглобів, синців в нижній частині обох гомілок, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров’я.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок Богунського районного суду м.Житомира від 25.11.2009 року за відсутністю в його діях складу злочину, або пом’якшити йому визначену міру покарання у разі, якщо апеляційний суд прийде до висновку про його винність у вчиненні злочину.

В обгрунтування апеляції засуджений посилається на те, що потерпіла ОСОБА_2 надавала неправдиві покази. В квартиру до ОСОБА_1 потерпіла, на його думку, пішла добровільно, без застосування будь-яких погроз .

Після здійснення з нею добровільного статевого акту, ОСОБА_1 варив каву, яку вживав разом з ОСОБА_2, після чого остання почала вимагати в нього гроші з погрозами написання заяви в міліцію про її згвалтування. Такі дії його образили та ОСОБА_1 декілька раз вдарив потерпілу в обличчя, відчинив двері та вигнав її з свого житла.

Засуджений також просить врахувати, що він на час вчинення злочину працював офіційно, має психічно хвору матір, яка є інвалідом 1 ї групи, а також просить врахувати те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, які виразилися в згвалтуванні, тобто статевих зносинах із погрозою застосування фізичного насильства та використанням безпорадного стану потерпілої, а також в умисних діях, які виразилися у незаконному позбавленні волі людини, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань підтверджена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказах: показами та протоколом усної заяви потерпілої ОСОБА_2, протоколами огляду місця пригоди та речових доказів відповідно 25 липня та 14 серпня 2008 року, висновками судово-медичних експертиз за №№1478,1228, 581, 582, 588 від 16.10, 11.09, 3.10, 16.10 2008 року, показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Протиправні дії ОСОБА_1, які він вчинив 25 липня 2008 року з 3 ї години 30 хвилин до 10 годин 25 хвилин щодо потерпілої ОСОБА_2 судом першої інстанції за ст.ст.152 ч.1, 146 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що він не вчиняв відносно ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст.ст.152 ч.1, 146 ч.2 КК України є безпідставними та спростовуються зібраними і дослідженими у судовому засіданні доказами, яким надана вірна юридична оцінка.

Разом з тим, визначаючи вид і розмір покарання засудженому ОСОБА_1, суд першої інстанції не досить повно врахував фактичні обставини справи, дані про особу засудженого, обставини, що пом’якшують покарання, а також і поведінку ОСОБА_1 після вчинення злочину.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності та є несудимим, будь-яких наслідків від його протиправних дій не настало, має матір-інваліда 2 ї групи, яка страждає важким хронічним захворюванням, одразу після вчинення злочину зустрічався з потерпілою ОСОБА_2 та просив у неї вибачення.

А тому, вважаючи непереконливим висновок суду першої інстанції про відсутність пом’якшуючих покарання обставин, апеляційний суд визнає вищенаведені обставини такими, що вони пом’якшують покарання та у зв’язку з цим вважає за можливе зменшити покарання до мінімальної межі, передбаченої санкцією ст.152 ч.1 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляцію засудженого задовольнити частково.

Вирок Богунського районного суду м.Житомира від 25 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Призначити засудженому ОСОБА_1: за ст.152 ч.1 КК України 3 (три) роки позбавлення волі; за ст.146 ч.2 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання засудженому ОСОБА_1 – 3 (три) роки позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді: