УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №10-190 Головуючий у 1-й інст. Чішман

Категорія ст. 165-2 КПК Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Мельничук Н.М.

суддів:- ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю прокурора Хоменка А.В.

адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_4 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 1 червня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 212 ч.3 КК України, тобто у вчиненні незаконного формування податкового кредиту групою осіб шляхом створення „фіктивних” та „транзитних” підприємств за 2008-2009 роки з заподіянням збитків на суму близько 2,9 млн.гривень.

ОСОБА_4 був затриманий 19.01.2010 року, апеляційним судом двічи скасовувалися відмови Богунського районного суду у задоволенні подань органів досудового слідства про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою від 02.02. та 30.03.2010 року.

18.05.2010 року ОСОБА_4 повторно затримано в порядку ст.115 КПК України, а 20.05.2010 року пред’явлено обвинувачення за ст.28 ч.2, 212 ч.3 КК України.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд послався на тяжкість пред’явленого обвинувачення та на те, що застава у розмірі 60 тис. грн. є недостатньою, оскільки є значно меншою, ніж встановлена органами досудового слідства сума заподіяних збитків, наявність встановленої досить значної суми заподіяних збитків, а також можливий вплив обвинуваченого на хід досудового слідства.

В апеляції адвокат в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 просить скасувати постанову Богунського районного суду м.Житомира від 01.06.2010 року, а справу повернути на новий судових розгляд, посилаючись на те, що постанова є незаконною, оскільки ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, на виклики слідчого систематично з’являється, має постійне місце проживання та неповнолітню дитину, хворіє та позитивно характеризується, доказів про можливість ухилення ОСОБА_4 від слідства і суду не представлено.

Оскільки ОСОБА_4 більше 2х місяців знаходиться під вартою, то, на думку апелянта, він не може впливати негативно на хід досудового слідства.

Також не відповідають дійсності надані органами досудового слідства дані щодо здійснення обвинуваченим ОСОБА_4 негативного впливу і тиску на свідків по вказаній кримінальній справі.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі надані по справі докази, з урахуванням отриманих і перевірених даних прийшов до вірного висновку щодо необхідності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання на строк до 10 років позбавлення волі, з наданих протоколів додаткового допиту обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_4 намагався чинити на них вплив, а тому є достатні підстави вважати, що він може здійснювати тиск на свідків й інших осіб з метою перешкоджання встановленню істини по справі.

При таких обставинах апеляційний суд також погоджується з переконаннями та висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 може впливати на хід досудового слідства та переховуватися від органів слідства, а також з тим, що запропонована застава у розмірі 60 тис.грн. є недостатньою та значно меншою за суму встановленої органами досудового слідства та визначеної у пред’явленому ОСОБА_4 обвинуваченні суми збитків.

Наявність в обвинуваченого неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, позитивної характеристики за місцем роботи не є обов’язковими підставами для обрання обвинуваченому інших, відмінних від взяття під варту, запобіжних заходів. Є також безпідставними посилання адвоката на хронічні захворювання обвинуваченого, оскільки, як вбачається з наданих письмових даних, а саме проведеного 19.05.2010 року медичного освідування ОСОБА_4, останній за станом здоров’я може утримуватися в умовах ІТТ та СІЗО.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1652, 365, 366,382 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляцію адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду від 01 червня 2010 року, якою обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - без зміни.

Судді: