УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №445/2010 Головуючий у 1-й інст. Башинський

Категорія ст. 368 ч.2 КК України Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої – судді Мельничук Н.М..

суддів: Михайловського В.І., Захарчука С.В.

з участю прокурора Селюченко І.Г.

адвоката ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Житомирського районного суду від 21 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не судимий,

засуджений за ст.368 ч.2 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки з конфіскацією 1/3 частини особистого майна засудженого.

Відповідно до ст.54 КК України засуджений ОСОБА_2 позбавлений спеціального звання – лейтенант міліції.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишено попередній – підписка про невиїзд.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області за проведення судово-технічних експертиз 609 гривень 96 копійок.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Згідно змісту вироку суду, оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області лейтенант міліції ОСОБА_2, являючись службовою особою, працівником правоохоронного органу – представником влади, використовуючи своє службове становище, одержав хабар, поєднаний з вимаганням за наступних обставин.

Оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання хабара, поєднаного з вимаганням 1 лютого 2010 року близько 17ї години прибув до громадянина ОСОБА_3 у с.Садки, вул.Тімірязєва,7 Житомирського району, де висловив погрозу у здійсненні перевірочних дій та притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за нібито допущені порушення чинного законодавства. Одночасно із цим, ОСОБА_4 почав вимагати у підприємця ОСОБА_3 хабар у розмірі 5000 грн. – за припинення перевірки та подальше невтручання з його боку в діяльність приватного підприємця.

Згодом, дізнавшись про неспроможність надання йому з боку ОСОБА_3 коштів у сумі 5000 грн. ОСОБА_2 почав вимагати у нього хабар у сумі 2500 грн., що змусило ОСОБА_3 підкоритись таким незаконним вимогам та неподалік будинку №104 по вул.Лісовій у с.Садки Житомирського району передати оперуповноваженому ОСОБА_2 частину заздалегідь обумовленого хабара- у розмірі 500 гривень.

Висловивши вимогу щодо передачі йому іншої частини хабара, ОСОБА_4, 2 лютого 2010 року близько 14ї години прибув до буд.№7 по вул. Тімірязєва с.Садки Житомирського району, де ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 отримав другу частину хабара у розмірі 2000 гривень, всього отримавши від приватного підприємця ОСОБА_3 хабар у розмірі 2500 грн.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок Житомирського районного суду від 21 травня 2010 року щодо нього змінити, застосувати ст.75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Обгрунтовуючи апеляцію, засуджений посилається на те, що під час досудового і судового слідства він визнав свою вину повністю, чим сприяв у розкритті злочину, що є обставиною, яка пом’якшує покарання.

Крім того, ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, а тому, на його думку, при відсутності обтяжуючих покарання обставин та хворої матері, яка є інвалідом 1 групи, можливо призначити більш м’який вид і розмір покарання.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2, та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, які підтримали подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Вина засудженого ОСОБА_2 в одержанні ним як службовою особою хабара у розмірі 2500 грн. за виконання в інтересах того, хто дає хабар будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаним з вимаганням хабара, доведена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Дії засудженого ОСОБА_2 за ст.368 ч.2 КК України кваліфіковано правильно.

Засуджений ОСОБА_2 повністю визнав встановлені органами досудового слідства та у судовому засіданні обставини справи. Вказані обставини справи ніким із можливих апелянтів не оспорюються.

Міра і вид покарання засудженому визначені судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.65 КК України та обставин, передбачених ст.ст.66,67 КК України.

Судом враховано, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, як особа характеризується з позитивної сторони, щиро розкаявся за вчинений злочин.

А тому, з урахуванням наведених даних, тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину, віку та нетривалого часу роботи ОСОБА_2 у правоохоронних органах, суд першої інстанції обгрунтовано призначив засудженому вид і розмір покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією ст.368 ч.2 КК України, правомірно застосувавши й вимоги ст.54 КК України.

Посилання засудженого ОСОБА_2 на те, що у нього є хвора мати-інвалід 1ї групи не підтверджується будь-якими письмовими даними та матеріалами справи.

З урахуванням наведеного апеляційний суд не вбачає підстав для пом’якшнення вироку суду 1ї інстанції та застосування ст.75 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду від 21 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

Судді: