ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"15" квітня 2009 р. | справа № 5020-2/106 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична Компанія
„Севастопольенерго”
(99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до Малого приватного підприємства „Фінк і син”
(99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої революції буд. 52А, кв. 412)
(м. Севастополь, вул. Пролетарська, буд. 39А)
про стягнення 87613,63 грн.,
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача - Ірхін М.Ю., довіреність № 19054/0/2-08 від 25.12.08,
відповідача - Катанський В.М., довіреність № 09 від 09.02.09,
- Бикова О.М., довіреність № б/н від 05.02.09,
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Енергетична Компанія „Севастопольенерго” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до малого приватного підприємства „Фінк і син” про стягнення 87613,63 грн., що становить вартість недоврахованої електроенергії з 21.03.2007 по 20.03.2008 згідно пункту 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, від 4 травня 2006 року N 562.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує бездоговірним самовільним підключенням відповідача до мереж енергопостачальної організації, що є порушенням Правил користування електричною енергією.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що фактично відповідач не є користувачем приміщення, стосовно якого складений акт про порушення Правил користування електричною енергією, та відсутність безоблікового споживання електричної енергії.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 № 441, та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Судом встановлено, що 17.03.2004 між Відкритим акціонерним товариством „Енергетична Компанія „Севастопольенерго” та малим приватним підприємством „Фінк і син” укладений договір про постачання електричної енергії № 1537 (далі –Договір) (а.с. 7-15).
Відповідно до Додатку №3 до Договору (а.с. 84) постачання електричної енергії відповідачу здійснюється на об’єкт, розташований за адресою: м.Севастополь, вул.Блюхера, 4-б.
Суд також встановив, що 20.03.2008 працівниками позивача було встановлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 (далі –ПКЕЕ). Вказане порушення відповідно до акту № 0099473 виразилось у бездоговірному користуванні електричною енергією шляхом, як стверджує позивач, самовільного підключення до мереж енергопостачальної організації об’єкта, розташованого на земельній ділянці по вул.Пролетарська, 45 в місті Севастополі (а.с. 16).
Вказаний акт складений трьома представниками позивача, один екземпляр отриманий відповідачем.
16.09.2008 на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” у присутності представника відповідача Катанського В.М. був розглянутий Акт №0099473 від 20.03.2008 (протокол № 703) (а.с.24). На підставі акту визначений обсяг недоврахованої електроенергії за період з 21.03.2007 по 20.03.2008 (366 календарних днів), визначена її вартість всього на суму 87613,63 грн. відповідно пункту 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, від 4 травня 2006 року N 562 (далі-Методика) та виставлений на відшкодування цих збитків рахунок №46763 від 17.09.2008 (а.с. 17).
Проте, відповідачем зазначена сума оплачена не була, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Згідно підпункту 16 пункту 8.1 Правил позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Пунктом 6.41 передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Відповідно до пункту 1.1 Методики ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 №1357.
Пунктом 5.1 Правил, про порушення яких вказано у акті №0099473 від 20.03.2008, передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно положень пункту 6.42 цих Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Зазначені Методика та Правила не передбачають можливості нарахування та стягнення із споживача збитків лише за наявності без договірного споживання електричної енергії. При бездоговірному споживанні нарахування збитків здійснюється за умови споживання недоврахованої електроенергії.
Договір про постачання електричної енергії на об’єкт по вул. Пролетарська , 45 у м.Севастополі між позивачем та відповідачем не укладався.
Таким чином, заявлена до стягнення позивачем сума за своєю правовою природою є шкодою, яка, як вважає позивач, була заподіяна йому в результаті споживання відповідачем недоврахованої електроенергії.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, згідно приписів статті 1166 Цивільного кодексу України підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Як зазначалось раніше, представниками позивача в результаті проведеної перевірки встановлено бездоговірне споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення відповідачем до мереж енергопостачальної організації, що, як стверджує у позові позивач, призвело до безоблікового користування останнім електричною енергією.
Проте, в акті №0099473 від 20.03.2008 відсутня схема безоблікового користування електроенергією, що свідчить про відсутність доказів безоблікового споживання електроенергії відповідачем.
За таких обставин судом встановлено, що акт №0099473 від 20.03.2008 про порушення ПКЕЕ не є доказом безоблікового споживання відповідачем електричної енергії.
На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 20.04.2009.
Розсилка:
1. ВАТ „Енергетична Компанія „Севастопольенерго”
(99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
2. МПП „Фінк і син”
(99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої революції буд. 52А, кв. 412)
(м. Севастополь, вул. Пролетарська, буд. 39А)
3. Справа