Справа № 344/7466/15-ц

Провадження № 2/344/3147/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Зеленко О.В.,

секретарів Костів О.М., Караїм Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, мотивуючи тим, що 21 квітня 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції з відповідачем по справі зареєструвала шлюб, про що зроблено запис за №390. В шлюбі народилось двоє дітей: син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем і перебувають на її утриманні. Причиною розпаду сім’ї стали різні погляди на сімейне життя та обов’язки. З серпня 2014 року шлюбні відносини між сторонами припинено. Відповідач коштів на утримання дітей не надає. За наведених обставин просила шлюб розірвати, дітей залишити на проживанні з нею, після розірвання шлюбу стягувати з відповідача аліменти у свою користь на утримання дітей в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні 25.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що з відповідачем сімейне життя не склалося через різні погляди на сімейне життя та сімейні обов’язки. Вважає, що примирення між ними неможливе, оскільки з позовною заявою аналогічного змісту зверталась до суду в грудні 2014 року та на даний час стосунки з відповідачем не покращилися, просила шлюб розірвати. Оскільки відповідач ухиляється від своїх батьківських обов’язків, добровільно коштів не надає, а тому просила стягувати із відповідача аліменти в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину.

Відповідач у судовому засіданні 25.06.2015 року позовні вимоги не визнав. Вважає за можливе збереження шлюбу та просив надати строк для примирення. Додатково вказав, що немає постійного місця роботи, на даний час фактично підприємницькою діяльністю не займається.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25.06.2015 року вжито заходи до примирення подружжя, сторонам було надано строк для примирення – один місяць та зупинено провадження у справі. На даний час сторони не примирилися та 25.08.2015 року відновлено провадження у даній справі.

Позивач в судове засідання не з’явилася, суду подала заяву, за змістом якої просить розглянути справу у її відсутності та відновити провадження у даній справі, оскільки на даний час з відповідачем не примирилася. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила дітей залишити проживання з нею, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Гринчишин».

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача подала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, просила відновити провадження у даній справі, оскільки сторони не примирилися. Позовні вимоги щодо стягнення аліментів сторона відповідача визнала частково. Згідно поданого письмового заперечення відповідача ОСОБА_2, останній не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн. в місяць на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, оскільки у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності не має можливості сплачувати більше.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про одруження серії 1-НМ №107056 від 21 квітня 2004 року (а.с. 4) сторони зареєстрували шлюб 21 квітня 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції , про що зроблено запис за №390.

В шлюбі народилось двоє дітей: син – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони є батьками дітей, що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії І-НМ № 030171 від 02 березня 2006 року та серії І-НМ №129704 від 12 травня 2009 року (а.с. 5, 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

За приписами ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В судовому засіданні встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, миритися не бажають. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

З огляду на викладене, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити проживати з матір’ю, після реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище «Гринчишин».

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача в користь позивача на утримання дітей в твердій грошовій сумі по 1000 грн. на кожну дитину слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз’яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень та того, що відповідач має мінливий дохід, суд дійшов висновку, що аліменти, які підлягають стягненню з нього в користь позивача на утримання дітей, слід визначити в твердій грошовій сумі, а не в частці від заробітку.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів судом відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховано, що на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів 26.05.2015 року відповідач ОСОБА_2 був офіційно зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак на даний час у відповідача відсутній сталий дохід, що підтверджується повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця б/н від 05.06.2015 року, а також ту обставину, що він є особою працездатного віку і спроможний платити аліменти на утримання дітей.

За ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі з 01.01.2015 – 1176 грн., для дітей віком до 6 років – 1032 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років – у розмірі 1286 грн.

За змістом ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на викладене, з урахуванням установленого у 2015 році прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років – у розмірі 1286 грн., рівних обов’язків батьків щодо утримання дітей до досягнення ними повноліття, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти в користь позивача на утримання дітей в розмірі по 650 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені нею витрати по оплаті судового збору за вимогу про розірвання шлюбу.

Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судовий збір за вимогу про стягнення аліментів підлягає відшкодуванню зі сторони відповідача в дохід держави, оскільки позивача було звільнено від його сплати.

На підставі наведеного, ст.ст. 104, 110, 112, 113, 141, 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», керуючись ст.ст. 11, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 квітня 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено запис за №390 — розірвати.

Малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити проживати з матір’ю - ОСОБА_1.

Після реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище “Гринчишин".

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, аліменти в користь ОСОБА_1, 13.05. ІНФОРМАЦІЯ_5, що зареєстрована та проживає за адресою: м.Івано-Франківськ, вул ХіміківАДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі по 650 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 26 травня 2015 року.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, що зареєстрована та проживає за адресою: м.Івано-Франківськ, вул ХіміківАДРЕСА_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 - 243 грн. 60 коп. судового збору за вимогу про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 243 грн. 60 коп. судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Після набрання законної сили рішення суду надіслати до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Зеленко