Справа № 11-337-2006                                  Головуючий у    І інстанції Ковтуненко О.В.

Категорія 15ч.2-185ч.1                                                                         Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2006року колегія судців Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі

головуючого: Шаліної Т.О.

суддів: Козлова О.М., Рибак В.Й.

при секретарі: Горбань К.С.

за участю прокурора: Івченко Д.В.  .

та захисника: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача помічника прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого 4 жовтня 2004 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ст..286ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі і на підставі ст..75 КК від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, проживаючого АДРЕСА_1

засуджено за ст.. 15ч.2,185ч.1 КК України до штрафу на користь держави у розмірі 680 грн. Вирок Орджонікідзевського райсуду М.Маріуполя від 4 жовтня 2004 року виконувати самостійно.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду засуджений ОСОБА_2 визнаний винними і засуджений у вчинені злочину при наступних обставинах.

19 січня 2006 року біля 19 годин ЗО хв. засуджений ОСОБА_2, знаходячись на території ВАТ „МК „Азовсталь" у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, намагався таємно викрасти два підшипника марки NJ 2324 М вартістю 352 грн.27 коп. кожний на загальну сумму з урахування ПДВ 845 грн.45 коп., але свій злочинний намір до кінця не довів по незалежним від його волі причинам, був затриманий на території ВАТ „МК „Азовсталь" робітниками служби охорони.

У апеляції державний обвинувач просить вирок скасувати и постановити новий, яким визнати ОСОБА_2 винним за ст. 185 ч.ІКК України и призначити покарання у вигляді З років 6 місяців позбавлення волі. Вказує, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого їм злочину та його собі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, засудженого та захисника ОСОБА_1, які заперечували против доводів апеляцій державного обвинувача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 16-1 КПК під час судового розгляду справи суд має бути диспозитивним, створювати необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав. При цьому державне обвинувачення в суді здійснює прокурор.

Згідно із ст.22 КПК прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи.

Із матеріалів справи вбачається, що справа щодо ОСОБА_2 надійшла до суду з обвинувальним висновком про обвинувачення його у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст.15ч.2,185ч.1 КК України. Таке ж обвинувачення у суді підтримував і державний обвинувач.

Зазначене свідчить, що відповідно до вимог ст.275 КПК суд діяв у межах пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення. При цьому ні прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, ні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом, правами, передбаченими статтями 276,277 КПК, під час судового розгляду справи не скористалися.

За таких обставин наведені у апеляції доводи про зміну кваліфікації, суперечать вимогам закону.

Разом з тим, згідно із ст. 376 КПК України, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6,7,7-1,7-2,8,9,10,11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

Колегія судців вважає, що суд першої інстанції не обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях засудженого ОСОБА_2 містяться ознаки злочину, передбаченого ст.. 15ч.2,185 ч. 1 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 19 січня 2006 року біля 19 год.30 хв. був затриманий робітниками служби безпеки ВАТ „МК „Азовсталь", коли намагався винести за межи території ВАТ „МК „Азовсталь" один підшипник вартістю 352 грв.27 коп. Після цього він добровільно розповів і показав їм, де приготував другий підшипник, який він викрасти іншим разом, і який був вилучений у тому ж місті на яке вказав він, тобто він усвідомлюючи можливість у майбутньому довести викрадення другого підшипника до кінця, остаточно припинив за своєю волею готування до злочину.

Таким чином, відносно другого підшипнику, у замаху на викрадення якого був визнаний винним засуджений ОСОБА_2, з його боку мала місце добровільна відмова від доведення злочину до кінця, тому в його діях у цій частині обвинувачення відсутній склад злочину, передбачений ст..15.ч.2,185ч.1 КК України, у зв'язку з чим вирок у цій частині підлягає скасуванню, а провадження по справі повинно бути закрите на підставі ст..6 п.2 КПК України..

Що стосується злочину, у вчиненні якого також засуджений ОСОБА_2 визнаний винним, а саме, в замаху на викрадення підшипнику вартістю 352 грн.27 коп., то згідно із Законом України від 2 червня 2005 року „Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення", ст.. 51 цього Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадання чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому треба мати на увазі, що відповідно до п.22.5 статті 22 Закону України від 22 травня 2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб", для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень, сума неоподатковуваного мінімума встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень пункту 22.4 статті 22 Закону. З 1 січня 2006 року податкова соціальна пільга встановлена у розмірі 175 грв., тому викрадення вважається дрібним, якщо вартість викраденого на момент вчинення правопорушення, а саме на 19 січня 2006 року, не перевищує 525 грв.(175 грв.хЗ).

Оскільки вартість підшипника, який намагався викрасти засуджений ОСОБА_2, але не довів свій злочинний намір до кінця, бо був затриманий службою безпеки ВАТ „МК „Азовсталь", складає 352 грв.27 коп., то в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст.. 15.4.2,185 ч.І КК України, у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі ст..6.п.2 КПК України.

Керуючись ст.366,376 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляцію державного обвинувача залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

Провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.. 15ч.2,185ч.1 КК України закрити на підставі ст..6 ч.І п.2 за відсутністю в його діях складу злочину.