Справа №2-181/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2008 року

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу, у складі:

Головуючого судді - Тимошенко Т.І.,

При секретарі - Донцовій Є.М., 

За участю представника позивача - ОСОБА_1,

Представника третьої особи Комунального закладу «Дитячий будинок № 2» Боцман Ірини Григорівни,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів, Третя особа без самостійних вимог - відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області, приватний нотаріус Криворізького міського округу Літвінова Ірина Іванівна, Комунальне підприємство Криворізьке бюро технічної інвентаризації, Комунальне житлове підприємство № 17, Комунальний заклад «Дитячий будинок № 2» про визнання приватизації квартири, свідоцтва про право власності на житло, державної реєстрації права власності на квартиру, договору дарування квартири - недійсними, про визнання права користування житловим приміщенням та реєстрацію за місцем мешкання , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів про визнання приватизації квартири, свідоцтва про право власності на житло, державної реєстрації права власності на квартиру, договору дарування квартири - недійсними, про визнання права користування житловим приміщенням та реєстрацію за місцем мешкання .

В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги і пояснив, що в 1985 році його матері ОСОБА_6, як багатодітній матері, були виділені двохкімнатна та трьохкімнатна квартири на одному поверсі під одним номером АДРЕСА_1. В квартирі були прописані та проживав він, його мати ОСОБА_6, батько ОСОБА_7, його сестри - ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, 1972 р.народження, її чоловік ОСОБА_4 та їх дочка ОСОБА_9, 1990 р.народження. 16 листопада 1994 року він вибув в Українську Армію і був тимчасово виписаний з квартири терміном з 28.11.1994 року по 13.08.1996 року. В серпні 1996 року він повернувся з армії, зареєструвався в спірній квартирі і став в ній проживати. Під час його служби в Армії в 1995 році помер його батько ОСОБА_7 В 1998 році він одружився з ОСОБА_10, яка прийняла його прізвище. ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього народився син - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_12. Всі члени його сім'ї поселилися в спірній квартирі в 2002 році зі згоди усіх членів сім'ї - відповідачів. В 2003 році він мав намір працевлаштуватися на підприємство ВАТ «КМК», але його не брали на роботу у зв'язку з великою заборгованістю по квартплаті та комунальним послугам. З цього приводу він знявся з реєстрації за вказаною адресою з 3 жовтня 2003року, але з квартири не виселився та продовжує проживати в ній по теперішній час. В 2004 році померла його мати ОСОБА_6, а в 2005 році померла його сестра - ОСОБА_8 . В 2005 році йому стало відомо, що в 1996 році, під час його служби в Армії, спірна квартира була приватизована ОСОБА_6, сестрами ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, зятем ОСОБА_4, неповнолітньою ОСОБА_9, 1990 року народження. Після приватизації квартири у 2004 році його мати ОСОБА_6 подарувала належну їй 1/6 частину приватизованої квартири Оржаховській Л.В. Просить визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1, свідоцтво про право власності на житло № Ж-668 в квартирі АДРЕСА_1 видане 12 червня 1996 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 1990 року народження, державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 1990 року народження Комунальним Підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», договору дарування 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідченого 7 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Криворізького міського округу, Літвіновою І.І., державну реєстрацію права власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 проведеної Комунальним Підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризаці», - недійсним, визнати за ним право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області зареєструвати його за місцем мешкання за вищевказаною адресою.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представник за дорученням ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином в попередньому засіданні та повістками, будучі допитані в попередніх судових засіданнях, кожний окремо, позов не визнали.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, просить розглянути справу в її відсутності, позов визнає повністю.

Відповідач Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів, в судове засідання не з'явився, просить справу розглянути за відсутність його представника.

Треті особи без самостійних позовних вимог - Відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області, приватний нотаріус Криворізького міського округу Літвінова Ірина Іванівна, Комунальне підприємство Криворізьке бюро технічної інвентаризації, Комунальне житлове підприємство №17 в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у відсутність їх представників.

Представник третьої особи Комунального закладу «Дитячий будинок № 2», Боцман Ірина Григорівна позов визнала і пояснила, що до дитячому будинку була поміщена неповнолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, за якою закріплена житлова площа в спірній квартирі. Вважає, що при визнанні приватизації квартири недійсною, права неповнолітньої ОСОБА_9 порушені не будуть.

Дослідивши зібрані в справі докази, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі докази, суд вважає позов ОСОБА_2, таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що в 1985 році матері позивача ОСОБА_6, як багатодітній матері, були виділені двохкімнатна та трьохкімнатна квартири на одному поверсі під одним номером АДРЕСА_1.

В даній квартирі були зареєстровані та проживали згідно довідки КЖП №17 від 3 липня 2006 року, з 15 листопада 1985 року по 27 квітня 2004 року, ОСОБА_6, з 15 листопада 1985 року по 9 червня 1995 року ОСОБА_7, з 19 січня 1993 року по 28 листопада 1994 року, з 13 серпня 1996 року по 3 жовтня 2003 року ОСОБА_2, з 19 березня 1996 року по теперішній час ОСОБА_3, з 27 липня 2001 року по теперішній час ОСОБА_5, з 5 травня 1995 року по 17 травня 2005 року ОСОБА_8, з 5 травня 1995 року по теперішній час ОСОБА_4, з ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , 1990 р.народження та неповнолітні ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження.

16 листопада 1994 року позивач вибув в Українську Армію і був тимчасово знітий з реєстрації в спірній квартирі, терміном з 28.11.1994 року по 13.08.1996 року, що підтверджується довідкою КЖП № 17 від 22 травня 2006 року та військовим квитком на ім'я ОСОБА_2, виданий Жовтневим районним м.Кривого Рогу військовим комісаріатом Дніпропетровської області 17 листопада 1994 року, в якому є відмітка про початок військової служби 16 листопада 1994 року і закінчення 08 серпня 1996 року.

24 травня 1996 року мати позивача ОСОБА_6 за письмовою згодою членів її сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_8 подала заяву в Орган приватизації про передачу у спільну сумісну власність квартиру Адреса_1, що вбачається з матеріалів приватизаційної справи, наданої суду представником відповідача УЖКГ Криворізького горвиконкому.

Третьою особою, Комунальним Житловим Підприємством №17 була видана довідка в орган приватизації про склад сім'ї наймача спірної квартири, в якій позивач ОСОБА_2, значився, як особа, за яким зберігалося житло на час служби в армії на підставі ст. 71 Житлового кодексу України, і указаний в якості члена сім'ї не був.

Як вбачається з заяви третьої особи без самостійних вимог - Комунального Житлового Підприємства №17 від 27 травня 2008 року, працівник паспортного столу КЖП № 17, який готував вищевказану довідку про склад сім'ї відповідачів та готував документи для приватизації квартири АДРЕСА_1, на підприємстві в теперішній час не працює і тому вияснити причину не включення позивача в довідку про склад сім'ї для приватизації квартири неможливо.

Судом встановлено, що 6 червня 1996 року було видано розпорядження Органу приватизації УЖКГ Криворізького Виконкому Ж-806 від 6.06.96 року про приватизацію та передачу АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність наймачу ОСОБА_6 та членам її сім'ї.

На підставі розпорядження Органу приватизації УЖКГ Криворізького виконкому було видане 12 червня 1996 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів свідоцтво про право власності на житло № Ж-668 на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 1990 року народження., яке зареєстроване в Криворізькому підприємстві "Криворізьке бюро технічної інвентаризації".

Суд вважає, що приватизація квартири АДРЕСА_1 була здійснена на підставі документу - а саме довідки Комунального Житлового Підприємства № 17 від 4.06.1996 року про склад сім'ї наймача спірної квартири, які мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового Фонду», який не відповідає дійсності, оскільки в ньому не вказано члена сім'ї наймача квартири - ОСОБА_2, за яким на момент приватизації спірної квартири зберігалося право користування житловою площею, в наслідок чого позивач був незаконно виключений з приватизації квартири.

Більше того приватизація квартири АДРЕСА_1 була здійснена з порушенням ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового Фонду», відповідно до якої передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі, в тому числі і тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Згідно ст.71 Житлового Кодексу України, під час служби в армії за позивачем ОСОБА_2 зберігалося право на житло, тому без його згоди відповідачі не мали права приватизувати квартиру, тим більш виключати його з приватизації.

У відповідності до ст. 65-1 Житлового кодексу України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського Житлового Фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

На основі вищевикладеного, суд вважає за доцільне, визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1, свідоцтво про право власності на житло № Ж-668 в квартирі АДРЕСА_1, видане 12 червня 1996 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 1990 року народження, Державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 1990 року народження, здійсненої Комунальним Підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» - недійсними. 7 жовтня 2003 року мати позивача ОСОБА_6 подарувала належну їй на підставі свідоцтва про право власності на житло 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 своїй дочці, відповідачці по справі - ОСОБА_3, про що був укладений договоір дарування, посвідчений 7 жовтня 2003 року Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І.І. і зареєстрований в реєстрі за № 8007.

Відповідно до ст.328 Цивільного Кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.3 ст.215 Цивільного Кодексу України, якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа оспорює її дійсність на підставах, встановлених законом, така угода може бути визнана судом недійсною.

Згідно ст. 330 Цивільного Кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно неможе бути витребувано у нього. Витребування майна від добросовісного набувача в усіх випадках можливе, коли він набув його безвідплатно.

Оскільки приватизація спірної квартири була проведена з порушенням закону та права позивача на користування житловим приміщенням і право власності на частку квартири ОСОБА_6 набула незаконно, з порушенням ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового Фонду» та ст. 65-1 Житлового кодексу України, тому суд вважає договір дарування цієї частки квартири незаконним і таким, що порушує права на житло позивача. Таким чином суд вважає необхідним визнати договір дарування 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений 7 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Криворізького міського округу, Літвіновою І.І., державну реєстрацію права власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, проведеною Комунальним Підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», - недійсними. В серпні 1996 року позивач повернувся з армії, і з 13 серпня 1996 року зареєструвався в спірній квартирі і став в ній проживати, що підтверджується довідкою Комунального Житлового Підприємства №17 від 03.07.06 року. В 1995 році помер батько позивача - ОСОБА_7, в 2004 році померла мати позивача - ОСОБА_6, а в 2005 році померла його сестра - ОСОБА_8, що підтверджується довідкою Комунального Житлового Підприємства № 17 м. Кривого Рогу.

5 вересня 1998 році позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_10, яка прийняла його прізвище - ОСОБА_10. ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього народився син - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про одруження та свідоцтвами про народження дітей. Всі члени сім'ї позивача поселилися в спірній квартирі в 2002 році і мешкають в ній по теперішній час.

Через працевлаштування на роботу, позивач знявся з реєстраційного обліку з місяця свого

мешкання в спірній квартирі, з 3 жовтня 2003 року, через велику заборгованість по комунальним

платежам, але фактично з квартири не виселився та продовжує проживати в квартирізі своєю сім'єю по теперішній час. Відповідно до довідки Комунального Житлового Підприємства №17 від 22.05.2006            року позивач знявся з реєстраційного обліку за адресою: квартира АДРЕСА_1 з 3 жовтня 2003 року на адресу: АДРЕСА_2, однак згідно штампу в паспорті позивача, він знятий з реєстраційного обліку зі спірної квартири 23 жовтня 2003 року, але за іншою адресою не зареєстрований.

Той факт, що позивач мешкає в спірній квартирі, підтверджується квитанціями про сплату за користування електроенергією, які він надав в судовому засіданні: квитанція на суму 60, 65 грн. за січень 2007 року, 160, 90 грн. за лютий 2007 рік„на суму 84, 18 грн. за березень 2007 року, 194, 90 грн. за червень 2007 рік, 97, 20 грн. за липень 2007 рік, а також актом звірки №1/6179074 від 27.01.2007 року, підписаний представником Криворізьких міських електричних мереж та ОСОБА_2 про розмір заборгованості за електроенергію по квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в наслідок його відсутності більш встановлених термінів провадиться в судовому порядку. Позивач в судовому порядку не був визнаний таким, що втратив право користування приміщенням квартирою АДРЕСА_1, а відповідно до ст.33 Конституції України та п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя " наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання

права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала або вселилась туди як член сім'ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Згідно ст.64 Жилового Кодексу України позивач має всі права і обов'язки члена сім'ї наймача квартири, тому повинен бути зареєстрованим за місцем його постійного мешкання - в квартирі АДРЕСА_1.

Тому суд вважає за доцільне визнати за позивачем право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати відділ громадянства, іміграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєструвати його за місцем мешкання за вищевказаною адресою.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Криворізьке бюро технічної інвентаризації станом на 25 жовтня 2006 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 Олена Валеріївна, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, яким належить на праві спільної сумісної власності 5/6 частин квартири і ОСОБА_3, якій належить 1/6 частина вищевказаної квартири на праві спільної часткової власності. Вартість квартири складає 50817 грн.

Вартість 1/6 частини квартири складає 8469, 5 грн., тому необхідно стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 84 грн. 70 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду у сумі 30 грн.

На підставі висловленого і керуючись ст.9, 64, 65-1, 71 Житлового Кодексу України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 328, 330 Цивільного Кодексу України, ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового Фонду», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст. ст. 10, 60, 224-225 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів, Треті особа без самостійних вимог - відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області, Приватний нотаріус Криворізького міського округу Літвінова Ірина Іванівна, Комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», Комунальне житлове підприємство №17 м. Кривого Рогу, Комунальний заклад «Дитячий будинок №2» про визнання приватизації квартири, свідоцтва про право власності на житло, державної реєстрації права власності на квартиру, договору дарування квартири - недійсними, про визнання права користування житловим приміщенням та реєстрацію за місцем мешкання - задовольнити.

Визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 -недійсною.

Визнати свідоцтво про право власності на житло № Ж-668 в квартирі АДРЕСА_1, видане 12 червня 1996 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 1990 року народження - недійсним.

Визнати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 1990 року народження, проведеної Комунальним Підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» - недійсними.

Визнати договір дарування 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений 7 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Криворізького міського округу Літвіновою І.І.- недійсним.

Визнати державну реєстрацію права власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 в Комунальному Підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» - недійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Зобов'язати відділ громадянства, іміграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зареєструвати ОСОБА_2 за місцем мешкання за адресою: квартира АДРЕСА_1. 

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 84, 70 грн. та 30 грн. плати за інформаційне-технічне забезпечення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідачів, поданої протягом 10 днів з дня отримання Його копії.