Кам"янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області
Справа № 318/810/15-ц
Номер провадження №2/318/264/2015
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2015 р. м. Кам"янка-Дніпровська
Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді Капустинського М.В.
при секретарі Бекетовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог Кам’янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора, Держземагенство у м. Енергодар Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку у порядку спадкування
ВСТАНОВИВ:
01.04.2015 року позивач звернувся з позовом про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування.
В позові зазначає, що його тітка в 1960 роках побудувала житловий будинок, який розташований за адресою: с. Дніпровка Кам'янсько - Дніпровського району Запорізької області по вул. 9 Травня, 93, а саме, позначених у технічному паспорті: літерою «А» - житловий будинок, літерою «а» - сіни, літерою «І» - свердловина, літерою «№1» - паркан, загальною вартістю 5440 грн. (згідно проведеної інвентаризації, станом на 07.12.1999 р.), що знаходиться на земельній ділянці - площею 0,24га. (на підставі державного акту серія ЗП зареєстрованого за № 914 від 5 травня 1995 року) - вартістю 19560 грн. (згідно витягу Держземагенства України № 03-06/2-1369 від 03.12.2014 року). Загальна вартість спадкового майна становить 25 000 грн.
Житловий будинок належав останній на підставі записів в подомовій книзі. На той час цих даних було достатньо для реєстрації за місцем проживання та відкриття поточного рахунку на ім'я ОСОБА_3 в ОСОБА_2 сільській раді. Але надалі оформити технічну документацію та право власності на житлові будинок вона не змогла.
В силу своєї старості, останні роки життя тітці вже без сторонньої допомоги було важко обходитися. Вона потребувала постійного догляду, в зв'язку з тим, що часто хворіла, їй був поставлений діагноз ішемічна хвороба серця. Позивач є рідним племінником ОСОБА_4 і проживав з нею по сусідству. Інших родичів крім нього у неї не було. Тому всі обов’язки по догляду за тіткою він взяв на себе, допомагав тітці у веденні домогосподарства, возив її на прийоми до лікаря, купляв ліки.
1 квітня 1996 року ОСОБА_3 - померла. Всі обов’язки, пов'язані із поховання тітки позивач взяв на себе. Разом з нею на день смерті ніхто не проживав, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради №1089 від 24.11.2014 року.
За життя тітка на випадок своєї смерті склала заповіт посвідчений ОСОБА_2 сільською радою № 315 від 25.09.1990 року (згідно помітки від 24.02.1997р. заповіт не змінено і не скасовано), в якому все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося заповідала позивачу ОСОБА_1.
Інші спадкоємці відсутні.
На підставі ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (Кодекс введено в дію 1 січня 196 року Законом Української РСР від 18 липня 1963 року), який діяв на той час, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщин заяву про прийняття спадщини.
Позивач вчинив зазначені дії фактичним управлінням та володінням спадковим майном, а саме: доглядав за домогосподарством, проводив поточний ремонт в житловому будинку, садив та збирав сільськогосподарську продукцію на відведеній земельні ділянці.
В установлений строк позивач звернувся до Кам’янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Але йому було відмовлено та роз’яснено, що тітка за життя не оформила правовстановлюючі документи на домоволодіння, тому в видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння позивачу відмовлено
Позивач фактично вступив в права спадкоємця - шляхом оперативного управлінні зазначеним майном, а саме: проживаючи по сусідству із спадковим майном, він порається там по господарству, слідкує за житловим будинком (проводить в ньому поточні ремонти), прибирає на подвір'ї та порається на земельній присадибній ділянці, саджає та збирає сільськогосподарську продукцію на городі, уклав договір із ВАТ «Запоріжжяобленергл» на своє ім'я щодо постачання електроенергії, здійснює всі необхідні комунальні платежі (податок на землю, оплачує електроенергію) (а.с. 14,15).
В 1999 році позивач замовив виготовлення технічного паспорту на ім'я ОСОБА_3, але у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право ОСОБА_3 на це майно позбавляє позивача можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право власності на спадкове майно після померлої ОСОБА_3.
Як вказується у п.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.2012 року №10-1387/0/4-12 « Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування, відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 р. №1952-15 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмеження - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Зважаючи на те, що житловий будинок, розташований за адресою с. Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району, Запорізької області, по вул. 9 травня, буд. 93 побудований на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, а ОСОБА_3 побудувала даний житловий будинок в 1960 роках і проживала в ньому до дня смерті, тому можна вважати, що остання була власником цього житлового будинку. Право власності на земельну ділянку за померлою ОСОБА_3 підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 21.03.1995 року за № 8-40, витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 7, 30-32).
Прийнявши спадщину шляхом оперативного управління зазначеним майном позивач ОСОБА_1, згідно з ч. 2, 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину. Тому з огляду на те, що ОСОБА_3 на час своєї смерті була власником житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки, її право власності на дане майно перейшло у порядку спадкування до позивача як спадкоємця за заповітом.
Просить суд встановити факт володіння на праві приватної власності ОСОБА_3 по день смерті 01.04.1996 року житловим будинком з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 Травня, 93, а саме, позначених у технічному паспорт: літерою «А» - житловий будинок, літерою «а» - сіни, літерою «І» - скважина, літерою «№1» - паркан.
Встановити факт прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 травня, 93, а саме, позначених у технічному паспорт: літерою «А» - житловий будинок, літерою «а» - сіни, літерою «І» - скважина, літерою «№1» - паркан; земельну ділянку - площею 0,24га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 Травня, 93 ( на підставі державного акту серія ЗП зареєстрованого за № 914 від 5 травня 1995 року):
Визнати право власності за позивачем, ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 травня, 93, а саме, позначених у технічному паспорт: літерою «А» - житловий будинок, літерою «а» - сіни, літерою «І» - скважина, літерою «№1» - паркан; земельну ділянку - площею 0,24 га., яка розташована за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 Травня, 93 ( на підставі державного акту серія ЗП зареєстрованого за № 914 від 5 травня 1995 року):
В судове засідання позивач та його представник за довіреністю не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області не з’явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову.
В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійниїх вимог на предмет спору, державний нотаріус Кам’янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області не з’явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечує.
В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійниїх вимог на предмет спору, представник Держземагенства у м. Енергодар Запорізької області не з’явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню на наступних правових підставах.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, померла 02.04.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 10). До своєї смерті ОСОБА_1, який є племінником померлої, ще за життя прийняв спадщину від своєї тітки. Факт реєстрації та проживання ОСОБА_3 в будинку № 93 по вулиці 9 Травня в с. Дніпровка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області підтверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області від 24.11.2014 року за № 1089.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Позивач є єдиним спадкоємцем майна після померлої ОСОБА_3, яка померла 02.04.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на підставі ст. 1234 ЦК України використала своє право на заповіт і згідно ст. 1235 ЦК України призначила спадкоємцем свого майна позивача, що підтверджується заповітом № 315 від 25 вересня 1990 року, зареєстрованим виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області (а.с. 11).
Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Згідно статті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.
Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
Позивач у позові зазначає, що нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на домоволодіння, що підтверджується відповіддю Кам’янсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою від 17.02.1997 року за № б/н (а.с. 12).
Отже, суд доходить до висновку, що позивач у встановлений законом строк звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що є підставою для визнання за позивачем права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, так як іншої можливості оформити своє право на спадкування у позивача відсутнє.
Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що є усі підстави для задоволення позову, так як позивач не має іншої можливості захистити своє право.
Керуючись ст.ст.11, 212-215, 224-226, 256, 257, 259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог Кам’янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора, Держземагенство у м. Енергодар Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку у порядку спадкування – задовольнити.
Встановити факт володіння на праві приватної власності ОСОБА_3 по день смерті 01.04.1996 року житловим будинком з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 Травня, 93, а саме, позначених у технічному паспорт: літерою «А» - житловий будинок, літерою «а» - сіни, літерою «І» - скважина, літерою «№1» - паркан.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 травня, 93, а саме, позначених у технічному паспорт: літерою «А» - житловий будинок, літерою «а» - сіни, літерою «І» - скважина, літерою «№1» - паркан; земельну ділянку - площею 0,24га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 Травня, 93 ( на підставі державного акту серія ЗП зареєстрованого за № 914 від 5 травня 1995 року):
Визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 травня, 93, а саме, позначених у технічному паспорт: літерою «А» - житловий будинок, літерою «а» - сіни, літерою «І» - скважина, літерою «№1» - паркан; земельну ділянку - площею 0,24га., яка розташована за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, Дніпровка, по вул. 9 Травня, 93 ( на підставі державного акту серія ЗП зареєстрованого за № 914 від 5 травня 1995 року):
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.В. Капустинський.