№ 2-а-211/09

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 квітня 2009 року                                                                                               м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Бережної Н. М.

при секретарі Шелудько Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання виконати певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення коштів, в якому вказала, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід ІII групи, а тому відповідачем їй повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, згідно ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки у передбаченому законом розмірі допомога виплачена їй не була, а тому просила суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачені суми щорічної одноразової грошової допомоги за 2007-2008 роки, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Позивач є інвалідом ІІІ групи, в зв’язку з чим має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомоги, передбачених Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, згідно із ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, нарахування та виплата вказаної допомоги здійснюється відповідачем в значно менших розмірах ніж передбачено законодавством. 24 січня 2009 року відповідачем було відмовлено позивачеві задовольнити її вимогу щодо проведення перерахунку належних їй виплат, у зв’язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням  розглянути справу без її участі.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність в порядку письмового провадження, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з’явилася, надала письмову заяву про розгляд справи в її відсутність в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили обидві сторони, є підстава відповідно до ст. 122 КАС України здійснити судовий розгляд в порядку письмового провадження.

В своїх письмових запереченнях представник відповідача вказала, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється за рахунок державного бюджету. Головним розпорядником кошів вищого рівня є Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації. Роз’яснення порядку застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провадиться у

- 2 -

порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки передбачалось, що до внесення відповідних змін до законів, у нормах яких для розрахунків потрібен розмір мінімальної заробітної плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат. Згідно із ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсації підвищуються Кабінетом Міністрів Україні відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Також зазначила, що відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України, особи, які звернулися до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановлюється річний строк позовної давності, а тому позовні вимоги слід розглядати тільки в обсязі зазначеної річної давності.

Суд,  дослідивши матеріали справи, установив такі обставини.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід IІI групи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 02 грудня 1998 року, вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 від 30 листопада 2000 та відповідачем не заперечується (а.с. 4).

Згідно листа УПСЗН Зміївського району № 01-35/П-9 від 24 січня 2009 року, заява ОСОБА_1 про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, залишена без задоволення (а.с. 6).

Як вбачається з довідки УПСЗН Зміївського району № 329 від 03 квітня 2009 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН Зміївського району з 2000 року і отримала в березні 2007 році – 120 грн., в квітні 2008 році – 120 грн. щорічної допомоги на оздоровлення (а.с. 24).

Згідно довідки АБ №124258 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області є юридичною особою (а.с. 25).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно з п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.п. 11 п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, д ію зазначеної норми зупинено  на 2007 та 2008 роки.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі «Про соціальні гарантії громадян» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

- 3 -

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи відповідача , що ОСОБА_1  правомірно виплачена щорічна допомога на оздоровлення, виходячи із розмірів, що встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Встановлений ще в 1996 році Постановою КМУ № 839 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом багатьох років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими Законами України. При цьому відповідні закони не містили обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки ні Верховна Рада України, а ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і норма відповідного закону України про визначення мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанова № 839.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що позивачеві слід відмовити в задоволенні позову в частині стягнення щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік з тих підстав, що позивачем пропущено річний строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права з наступних підстав:

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щорічної допомоги на оздоровлення є компенсацією за шкоду або відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦПК України, позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю не поширюється.

За змістом ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж річний строк передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Таким чином, виходячи із системного аналізу ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦПК України та ч. ч. 2, 3 ст. 99 КАС України, суд вважає, що на вимогу позивача відшкодувати шкоду, заподіяну його здоров’ю строки позовної давності не поширюються та річний строк звернення до адміністративного суду не застосовується.

Крім того, відповідно до 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України та ст. 55 Закону України «Про власність» передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності та право власності є непорушним.

А тому ОСОБА_1 в 2007 році мала право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обґрунтоване сподівання на отримання такої допомоги в розмірі, визначеному абз. 2 ч. 4 ст. 48 зазначеного закону.

Як вбачається з заперечень відповідача, у квітні 2007 року ОСОБА_1 було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 90 грн., у березні 2008 році –  в розмірі 90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.

- 4 -

Статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати на відповідні періоди 2007 року, а саме: 400 гривень – з 1 січня по 31 березня 2007 року; 420 гривень – з 1 квітня по 30 червня 2007 року; 440 гривень – з 1 липня по 30 вересня 2007 року; 460 гривень – з 1 жовтня 2007 року.

Статтею 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати на відповідні періоди 2008 року, а саме: 515 гривень – з 1 січня по 31 березня 2008 року; 525 гривень – з 1 квітня по

30 вересня 2008 року; 545 гривень – з 1 жовтня по 31 листопада 2008 року; 605 гривень – з 1 грудня 2008 року.

Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Таким чином, розрахунок щорічної допомоги за 2007 рік становить: 400 грн. Ч 4 = 1600 грн. Стягненню за 2007 рік підлягає сума з відрахуванням фактично отриманої, тобто 1600 грн. – 90 грн. = 1510 грн.

Розрахунок щорічної допомоги за 2008 рік становить: 515 грн. Ч 4 = 2060 грн. Стягненню за 2008 рік підлягає сума з відрахуванням фактично отриманої, тобто 2060 грн. – 90 грн. = 1970 грн.

Таким чином, загальна сума недоплаченої позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення становить 3480 грн. (1510 грн. + 1970 грн. = 3480 грн.).

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р. по справі «Про соціальні гарантії громадян», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., ст.ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд –  

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання виконати певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області вчинити дії щодо перерахунку належної до виплати у 2007-2008 роках щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснення виплати цих коштів у розмірі 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Головуючий: