ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року Справа № 2а-2335/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_3 за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулось до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 59,82 грн., посилаючись на наявність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2005 р. по 30 березня 2005 р.
Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився та не направив представника, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 23 лютого 1999 р. про що виконавчим комітетом Соснівської районної ради м. Черкаси зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № НОМЕР_1.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (№НОМЕР_2) від 03.07.1998 р. (надалі за текстом - «Указ»), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Користуючись цим правом, відповідач обрав зазначену систему оподаткування, що підтверджується інформацією, наданою позивачу Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області № НОМЕР_3 ДСК від 01.06.2005р.
За змістом Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Пунктом третім Указу передбачено, що відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до ОСОБА_1 України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків.
Відповідно до п. 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.01.2004 р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №НОМЕР_4 (надалі за текстом - «Закон №НОМЕР_4»).
Закон №НОМЕР_4 визначив коло суб'єктів, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. До цих суб'єктів відносяться і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п.3 ст. 11).
Відповідно до пунктів три та чотири статті 18 Закону №НОМЕР_4 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того що Преамбулою до Закону №НОМЕР_4 визначено, що він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ОСОБА_1, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального ОСОБА_1 та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно зі статтею 5 Закону №НОМЕР_4, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Таким чином, на думку суду, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом щодо правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.
За таких обставин, Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 13.02.1998 р. № НОМЕР_5 не має пріоритету перед Законом №НОМЕР_4 та застосовується лише в частині, що не суперечить йому. У даному випадку він регулює механізм зарахування частини фіксованого податку в рахунок страхових внесків до ОСОБА_1.
З огляду на це суд вважає, що відповідач є страхувальником, в розумінні ст.ст. 1, 11, 14 Закону, та зобов'язаний сплачувати внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до підпункту четвертого пункту восьмого Прикінцевих положень Закону №НОМЕР_4 до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Порядок сплати страхових внесків визначений у статті 20 Закону №НОМЕР_4 за змістом якої відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для нього є календарний місяць.
Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (№НОМЕР_6) (надалі за текстом - Закон №НОМЕР_6), в редакції чинній на період спірних правовідносин, встановлено на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стаття перша Закону №НОМЕР_4 визначає мінімальний страховий внесок як суму коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Мінімальна заробітна плата на перший квартал 2005 р. встановлена статтею 82 Закону №НОМЕР_6 в розмірі 262 гривні на місяць.
Пунктом другим статті четвертої Закону №400/97-ВР для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначена в розмірі 32 відсотки.
Таким чином, відповідач, за період з 01 січня 2005 р. по 30 березня 2005 р., був зобов'язаний сплачувати внески на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 83,84 грн. (262 грн. х 32%).
З 14 квітня 2006 р. набув чинності Закон України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до ОСОБА_1 України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року».
Відповідно до статей першої та другої вказаного Закону суми внесків до ОСОБА_1 України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N НОМЕР_6, не вважати заборгованістю. Донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються.
Згідно наданої інформації Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області № НОМЕР_3 ДСК від 01.06.2005 р. відповідач сплатив в першому кварталі 2005 р. 450 грн. єдиного податку, з яких 189 грн., 42 відсотки відповідно до Указу, підлягало перерахуванню до ОСОБА_1 України.
Позивач врахував зазначену суму в розрахунках, наданих до позовної заяви.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2005 р. по 30 березня 2005 р. складає 59,82 грн.
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № НОМЕР_4, направлялась вимога про сплату боргу N Ф 1745 від 21.07.2008р.
Зазначена вимога відповідачем не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.
Відповідно до вимог статті 106 Закону №НОМЕР_4 страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами ОСОБА_1 в порядку, встановленому правлінням ОСОБА_1, а в разі неузгодження вимоги із органами ОСОБА_1 має право на оскарження вимоги в судовому порядку. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу ОСОБА_1 про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки чи не вчинив зазначені вище дії, орган ОСОБА_1 має право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ст. 67 Конституції України (25к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги, що суму страхових внесків до ОСОБА_1 України у розмірі 59,82 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_8) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2005 р. по 30 березня 2005 р. в сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 82 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Лічевецький