Справа №  4с- 3 /2009

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року  Баранівський районний суд Житомирської області  в складі судді Хохлюк Г.О. при секретарі Кравчук Ю.С. з участю скаржника  ОСОБА_1, фахівця у галузі права  ОСОБА_2 на стороні скаржника,  старшого державного виконавця Стельмаха В.І.,  боржника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому    судовому засіданні в м. Баранівка   скаргу ОСОБА_1  на дії та бездіяльність  старшого державного виконавця відділу ДВС Баранівського РУЮ  ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Баранівського  районного суду Житомирської області від  12 листопада 2008 року за № 2-425 було задоволено позов ОСОБА_1 та зобов»язано  ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільної прибудови – кімнати  розміром 5 х 4,5, прибудованої до квартири АДРЕСА_2.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21.01.2009 року  апеляційну скаргу ОСОБА_3 було відхилено, а рішення Баранівського районного суду залишено без змін, що свідчить про те, що ухвала набрала законної сили 21.01.2009 року і рішення суду підлягає виконанню.

ОСОБА_1 4.02.2009 року був виданий відповідний  виконавчий лист за № 2-425.

9.02.2009 року  старший державний виконавець ОСОБА_4 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направив  стягувачу та  боржнику,  якому запропонував виконати рішення суду протягом 7 днів з дня отримання постанови.

Боржник ОСОБА_3 рішення суду не виконав до цього часу з тих підстав, що він подав касаційну скаргу до Верховного Суду України і має надію на задоволення його скарги.

Старший державний виконавець ОСОБА_4 26 березня 2009 року виїхав в селище Довбиш, у відсутності стягувача та боржника склав акт про неможливість виконання рішення, вказавши, що  самочинної будівлі розміром 5 х4,5 м. він не виявив, виявив  самочинну будівлю розміром 9,30 х 5,30 м., а тому він 6.04.2009 року виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_1  на підставі п.4 ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 не погодився з такими діями  ОСОБА_4 , вважає, що останній проявляє бездіяльність, умисно не виконує рішення суду, за що  настає кримінальна відповідальність.

Він вважає, що ОСОБА_4 діяв всупереч вимогам Закону України « Про виконавче провадження», оскільки не наклав штраф на боржника, не порушив клопотання про його відповідальність за невиконання рішення суду, а тому  14.04.2009 року подав скаргу до суду, у якій просить  визнати протиправним рішення виконавця  про повернення йому виконавчого документу, скасувати відповідну постанову виконавця  від 6.04.2009 року про повернення йому виконавчого документу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої   вимоги,  вважає, що жодних підстав не виконувати рішення суду немає. У своїй позовній заяві він не вказував  розмір всієї самочинної прибудови, у нього немає наміру зносити всю прибудову, він просив знести лише частину прибудови розміром 4,5 на 5 м., яка знаходиться біля його вікна.

Боржник  ОСОБА_3 з приводу вирішення скарги покладається на думку суду, пояснив, що він не виконав рішення суду добровільно лише тому, що подав  касаційну скаргу до Верховного Суду України. Якщо цей суд залишить його скаргу без задоволення, то він одразу добровільно знесе самочинну прибудову, але він буде просити суд та стягувача  відстрочити виконання рішення суду до вирішення його скарги, оскільки в разі задоволення його скарги можуть настати негативні наслідки не тільки для нього, але й для  стягувача.

Заяву про відстрочення виконання рішення він надасть суду протягом декількох днів.

У своїй касаційній скарзі він просив Верховний Суд зупинити виконання рішення і надіявся, що суд задовольнить таке його клопотання без вагань, але  Верховний Суд цього ще не зробив, не дивлячись на те, що скаргу подано півтора місяці тому.

Державний виконавець  ОСОБА_4, не дивлячись на зусилля суду, так і не висловив свою думку з приводу того визнає він скаргу чи ні.

Він пояснив, що рішення суду йому зрозуміле, а тому він не ставив питання про роз»яснення йому цього рішення, йому лише незрозуміло яку частину самочинної прибудови слід знести, це йому повинні показати стягувач та боржник, але він склав акт без них, оскільки їх не було вдома. Про те, що він  приїде  в селище Довбиш  для виконання рішення 26.03.2009 року він сторони не повідомляв.

Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1, боржника ОСОБА_3, державного виконавця Стельмаха В.І.., оглянувши матеріали справи , суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, оскільки вона доведена, ґрунтується на законі.

Старший державний виконавець  ОСОБА_4. дійсно проявив бездіяльність  при виконанні вказаного рішення  суду, належним чином  не виконав вимогу Закону України « Про виконавче провадження»., безпідставно виніс постанову про повернення виконавчого листя стягувачу, з чим погодились всі учасники судового процесу і сам ОСОБА_4

Рішення суду набрало законної сили, всім зрозуміле і підлягає виконанню.

Умисне безпідставне невиконання рішення суду посадовою особою тягне за собою відповідальність, передбачену законом..

ОСОБА_4, повертаючи  стягувачу виконавчий лист, послався на  п.4 ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження», який  вказує, що  виконавчий документ повертається у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, не зважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа, але таких обставин по цій праві немає і взагалі жодної підстави для повернення виконавчого документу, передбаченої ст. 40 вказаного закону, немає, що свідчить про те, що ОСОБА_4 виніс завідомо  незаконну постанову про повернення виконавчого документу, умисно безпідставно не виконуючи рішення суду.

Якщо боржник  бажає відстрочити виконання рішення суду, маючи для цього передбачені законом підстави, він вправі звернутись з такою заявою до виконавця відповідно до вимог ст. 35 Закону « Про виконавче провадження» чи до суду відповідно до ст. 33 вказаного закону.

Керуючись ст.ст.24,25,27,30,40, 76,85  Закону України „ Про виконавче провадження, ст.ст.383,384,385,387  ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати, що старший державний виконавець  відділу ДВС Баранівського РУЮ Житомирської області  ОСОБА_4  проявив бездіяльність при виконанні виконавчого листа 2-425 від 4 лютого 2009 року, виданого на виконання рішення Баранівського районного суду  № 2-425 від 12 листопада 2008 року, скасувати його постанову  від 6.04.2009 року про повернення вказаного виконавчого листа ОСОБА_1, як таку, що винесена безпідставно всупереч вимогам закону.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду чи апеляційна скарга може бути подана до Баранівського суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається протягом  10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не подано у 5-ти денний строк.

Суддя