Справа № 2-2096/09                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30 квітня 2009 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

    за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося і сім’я фактично розпалася через відсутність спільних інтересів, шлюбні відносини вони не підтримують з 2007 року, спільне господарство не ведуть, кожен з них живе своїм життям і не бажає перейматися проблемами іншого, тому примирення між ними неможливе.

     У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив шлюб розірвати, оскільки зберегти його не можливо, а вирішити питання у добровільному порядку відповідачка не бажає.

     Відповідачка у судове засідання не з’явилася. Про день, час і місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення їй судової повістки (а.с.20). Причини своєї неявки суду не повідомила, із заявою про відкладення справи до суду вона не зверталася.

Оскільки у справі достатньо доказів про взаємовідносини сторін, то відповідно до положень ст. 224 ЦПК України суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

    Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Сторони зареєстрували шлюб 14 квітня 1978 року у Палаці урочистих подій м. Одеси (а.с.4). У обох шлюб перший. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Причиною розпаду сім’ї стало відсутність у подружжя спільних інтересів, кожен з них жив у шлюбі лише своїм життям та не переймався проблемами іншого, що призвело до того, що з 2007 року сторони припинили подружні відносини, спільне господарство не ведуть, наміру відновлювати подружні відносини позивач не має, оскільки примирення між ними неможливе.

Відповідачка була повідомлена про слухання справи, своїх заперечень щодо вимог не надала, що розцінюється судом як визнання нею позову.

Згідно до ст.111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що у сторін сім’я розпалася і шлюб існує лише формально, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно, тому що суперечить моральним засадам суспільства.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і доказані, а позов підлягає задоволенню, тому що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 14 квітня 1978 року у Палаці урочистих подій м. Одеси, актовий запис №631, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

Стягнути державне мито при реєстрації розірвання шлюбу у органах РАЦС у розмірі 17 грн. з ОСОБА_1, а ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.

Суддя: