Снятинський районний суд Івано-Франківської області
м. Снятин, майдан Січових Стрільців, 56, 78300, (03476) 2-50-41
Справа № 2а-577
2010 р.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 р. м. Снятин
Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Собко В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, виплати недоотриманої суми пенсії за минулий період дітям війни, про проведення нарахування доплати до пенсії громадянам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які віднесені до четвертої категорії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся у Снятинський районний суд Івано-Франківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області в якому просить суд визнати протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі, щодо нездійснення перерахунку та невиплати в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а також щодо нездійснення перерахунку виплати в повному обсязі доплати, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов`язати відповідача здійснити нарахування та провести доплату недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 28.10.2009 року по 28.10.2010 рік в розмірі 1765 грн. 59 коп., а також провести перерахунок та виплату йому доплати відповідно до ч.2 ст. 39 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 10246грн. 50коп., та виплатити недоплачену додаткову пенсію в розмірі 796 грн. 01коп. за період з 28.10.2009 року по 28.10.2010 року, а також зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області нарахувати йому щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а також доплату, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на відповідний рік та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.2 ст. 39 та ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачувати надалі при нарахуванні пенсії.
Позовні вимоги мотивував тим, що він проживає в населеному пункті, який відповідно до Постанови КМ України № 106 від 23 липня 1991 року віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю, і повинен отримувати доплату до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, за проживання у вищезазначеній зоні в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», так як 1941р.н., і на 02.09.1945 року - час закінчення Другої світової війни, позивачу не виповнилося 18 років. Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року.
Однак, відповідач виплачує, щомісячну державну соціальну допомогу, доплату та додаткову пенсію у значно меншому розмірі, а тому просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги, доплату та додаткову пенсію з 28.10.2009 року по 28.10.2010 року, а також зобов’язати відповідача нарахувати йому щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», доплату, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надалі при нарахуванні пенсії.
На підставі ст.183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Відповідач подав письмові заперечення, зазначає, що Законом України «Про державний бюджет на 2008р.» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де було передбачено, що підвищення пенсії дітям війни виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ст.39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення і призначення доплати до пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови КМ України від 26.07.1996року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір доплати громадянам, які працюють, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, становить 5грн. 20коп., а відповідно до постанови КМ України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремим категоріям громадян» особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується у розмірі 5-ти відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, що згідно ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наполягає.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та Управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2195), рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008.
В судовому засіданні встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст.1 Закону №2195, що підтверджується довідкою №11346 від 05.10.2006р., та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, серії В-І №572369 від 01.08.1993 року, категорії 4. На даний час він ніде не працює та отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, що стверджується пенсійним посвідченням №116442 від 11.11.1985 року.
Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.96 року) доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю, проводиться у розмірі встановленому для громадянам, які працюють на цій території, тобто у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.96 року) додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма діє з 01 січня 2006 року. А у відповідності до ст.7 вище згаданого закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління, яке є відповідачем у даній справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально суспiльнi потреби, розмір i цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Виходячи з цього відповідач, починаючи з 09 липня 2007 року, зобов’язаний був здійснити позивачу перерахунок доплат до пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком та виплачувати щомісячно таку доплату до пенсії.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.
Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ч. 3 ст.46 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966 повинен бути не нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Частиною 3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.
На даний час розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком для осіб пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму затверджується Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку доплати до пенсії вони виконували вимоги Постанов Кабінету Міністрів України не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 9 КАС України у разі якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а в разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено або зупинено положення ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнане таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих рішень.
В пункті 5 Рішення, Конституційний Суд України додатково зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», що визнані неконституційними.
Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Приймаючи рішення Конституційний Суд України виходив з того, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону «Про державний бюджет України» включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, та будь-яким чином змінювати визначене іншими
законами правове регулювання суспільних відносин.
Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Відповідно до вимог ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а згідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шести місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем не викладено обставин для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними, а його юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення закону залежить виключно від бажання особи. І тому суд погоджується з відповідачем про пропущення строку звернення позивача до суду, щодо вимог виплати за період з 28.10.2009 року по 28.04.2010 року. Таким чином суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом починаючи з 28 жовтня 2009 року по 28 квітня 2010 року. А тому в цій частині позов було залишено без розгляду.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки базуються на законі, обґрунтовані і доведені в засіданні, і тому підлягають до часткового задоволення.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 46, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, ст.ст. 86, 99, 100, 159 -163, 183 2, 254 КАС України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі по відношенню до перерахунку виплати в повному обсязі соціальної допомоги, як дитині війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та доплати ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28 квітня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28 квітня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 28 квітня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Понесені судом витрати пов’язані з розглядом справи віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Снятинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя: підпис
Суддя Снятинського районного суду В.М.Собко
- Номер: 2а-577/2010
- Опис: Про перерахунок пенсії дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-577/2010
- Суд: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області
- Суддя: Собко В.М. В.М.
- Результати справи: змінено частково
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.11.2010
- Дата етапу: 18.12.2013