Судове рішення #4691031


Справа № 2а-1533/09



П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року АДРЕСА_1

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді  Кондратюка В.І.,

з секретарем   Аврамчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду та просить визнати дії відповідача по неправильному нарахуванню коштів ЧАЕС неправомірними та стягнути на її користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за ст.37 за період з 01.05.2008 року по 31.01.2009 року в сумі 1970 грн., за ч. 1 ст.39 за період з 27.05.1997 року по 31.12.2005 року , з 01.07.2008 року по 31.12.2007 року, з 01.05.2008 року по 31.01.2009 року в сумі 42972,50 грн., за ч.2 ст.39 за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.05.2008 року по 31.01.2009 року в сумі 1898,15 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав.

Позивач в судове засідання не з’явилась, але в заяві просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

ОСОБА_1 працює в Овруцькій МДПІ, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, і постійно проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується копіями посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 від 30.05.1994 року та паспорта громадянина України серії НОМЕР_2.

Відповідно до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ч.1 ст.39 – в сумі 10,5 грн.( в залежності від відпрацьованого часу), за ч.2 ст.39 – в сумі 1,35 грн., за ст.37 – в сумі 2,10 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :

- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- ч.1 ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати;

-ч.2 ст.39 Закону – громадянам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25% від розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 210 тис.крб. ( 2,1 грн. за гр.реф.);

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.);

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, оплата праці додатково підвищується – 135 тис.крб. (1,35 грн. за гр.реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 рокута розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, АДРЕСА_1 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 02.01.1996 р. по 01.01.1998 р. - 15 грн.; з 01.01.1998 р. по 01.07.1998 р. - 45 грн.; з 01.08.1998 р. по 01.01.1999 р. – 55 грн; з 01.01.1999 р. по 01.04.2000 р. – 74 грн.; з 01.04.2000 р. по 01.07.2000 р. – 90 грн.; з 01.07.2000 р. по 01.01.2002 р. – 118 грн.; з 01.01.2002 р. по 01.07.2002 р. – 140 грн.; з 01.07.2002 р. по 01.01.2003 р. – 165 грн.; з 01.01.2003 р. по 01.12.2003 р. – 185 грн.; з 01.12.2003 р. по 01.09.2004 р. – 205 грн.; з 01.09.2004 р. по 01.01.2005 р. – 237 грн.; з 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р. – 262 грн.; з 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. – 290 грн.; з 01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. – 310 грн.; з 01.09.2005 р. по 01.01.2006 р. – 332 грн.; з 01.01.2006 р. по 01.07.2006 р. – 350 грн.; з 01.07.2006 р. по 01.12.2006 р. – 375 грн.; з 01.12.2006 р. по 01.01.2007 р. - 400 грн.; з 01.01.2007 р. по 01.07.2007 р. – 400 грн.; з 01.07.2007 р. по 30.11.2007 р. – 420 грн.; з 01.12.2007 р. по 31.12.2008 р. - 450 грн.; з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. – 515 грн.; з 01.04.2008 р. по 30.09.2008 р. – 525 грн.; з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р. – 545 грн.;з 01.12.2008 р. – 605 грн.

В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів позивачу згідно розрахунку становить:

Ч.1 ст.39 Закону:

- з травня по грудень 1997 року: (15х2х8)-10,5х8=156 грн.;

- з січня по грудень 1998 року: (45х2х6+55х2х6)- 10,50х6=1074грн.;

- з січня по грудень 1999 року: ( 74х2х12)-10,50х12=1650 грн.;

- з січня по грудень 2000 року: (74х2х3+90х2х3+118х2х6)-10,50х12=2274 грн.;

- з січня по грудень 2001 року : (118х2х12)-10,50х12=2706 грн.;

- з січня по грудень 2002 року: (140х2х6+165х2х6)-10,50х12=3534 грн.;

- з січня по грудень 2003 року : (185х2х11+205х2)-10,5х12=4354 грн.;

- з січня по грудень2004 року: ( 205х2х8+237х2х4)-10,5х12=5050 грн.;

- з січня по грудень 2005 року : (262х2х3+290х2х3+310х2х2+332х2х4)-10,5х12=7082 грн.; а всього на суму 27880 грн.

Ч.2 ст.39 Закону:

-з липня по грудень 2007 року: (440х0,25%х3+460х0,25%х3)-1,35х6= 666,9 грн.

Згідно ч.1 статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, таким чином в задоволенні позовних вимог про стягнення невиплачених коштів за ст.37 Закону за період з 01.05.2008 року по 31.01.2009 року, за ч.1 ст.39 Закону за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.05.2008 року по 31.01.2009 року, за ч.2 ст.39 Закону за період з 01.05.2008 року по 31.01.2009 року слід відмовити за безпідставністю, оскільки позивачем не надано доказів про нарахування та виплату відповідних доплат.

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єкатми господарювання незалежно від їх відомчої підпорядковансті та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. № 987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, тобто управління праці та соціального захисту Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи з вимог ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суд прийшов до висновку про визнання дій відповідача щодо порядку нарахування вищевказаних доплат на підставі постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 неправомірними.

Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11,18,71,160-162 КАС України,суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення ОСОБА_1 розміру виплат відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за ч.1 ст.39 Закону за період з 01.05.1997 року по 31.12.2005 року, за ч.2 ст.39 Закону за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати відповідно до ч.1 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.1997 року по 31.12.2005 року в сумі 27880 грн. та додаткове підвищення до заробітної плати відповідно до ч.2 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 666,9 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація