Бершадський районний суд Вінницької області

м. Бершадь, вул. Шевченка, 4, 24400, (04352) 2-39-67

Справа № 2 – 1405/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Глушка І.В., за участю секретаря Янчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського районного споживчого товариства про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом стверджуючи, що з 05 вересня 1997 року вона працювала на посаді заступника голови правління Бершадського РСТ.

26 березня 2010 року її було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату.

Рішенням Бершадського районного суду від 19.10.2010 року її було поновлено на роботі на посаді заступника голови правління Бершадського РСТ з 26 березня 2010 року. Крім цього, судовим рішенням було допущено негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Головою правління Бершадського РСТ рішення суду щодо його негайного виконання про поновлення на роботі виконано не було і тільки постановою правління від 04.11.2010 року вона була формально поновлена на роботі, але цим ж рішенням правління вона знову була звільнена з посади заступника голови правління на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності штату. Таким чином до роботи вона фактично допущена не була.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 15 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року ст. 9 п. 2 «а», тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, лежить на роботодавцеві. Тому вона вважає, що саме відповідач по справі має довести законність і обгрунтованість її звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідач звільнив її з роботи без фактичного скорочення чисельності штату.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Ця вимога закону не була виконана і не могла бути виконана, так як вона фактично не була поновлена на роботі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Відповідно до Статуту Бершадського районного споживчого товариства п. 33 підпункт «а» правління споживчого товариства обирає з свого складу та звільняє відкритим голосуванням заступників голови правління з попереднім погодженням з правлінням споживспілки, до складу якої входить споживче товариство.

Як вбачається із рішення правління, воно діяло в супереч вимогам Статуту Бершадського РСТ і такої попередньої згоди щодо її звільнення не було і всупереч вимогам ст. 43 КЗпП України відповідач провів звільнення її з роботи без дотримання процедури надання згоди профспілковим комітетом.

В результаті грубого порушення трудового законодавства з боку посадових осіб Бершадського РСТ їй завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що вона постійно знаходиться в нервовому напруженні, частково втратила сон та життєві зв’язки, постійно відчуває дискомфорт та інше. А тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позов і просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що

19 жовтня 2010 року рішенням Бершадський районний суд №2-531/2010р. ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника голови правління Бершадського РСТ у зв"язку з тим , що її було звільнено з роботи розпорядженням голови правління, замість постанови правління , як це вимагає підпункт "а" пункту 33 Статуту районного споживчого товариства.

Відповідно до підпункту „а" пункту 33 Статуту споживчого товариства звільнення заступників віднесено до компетенції правління споживчого товариства.

Виконуючи рішення районного суду Бершадське районне споживче

товариство постановою від 4 листопада 2010 року №42/1 поновило ОСОБА_1 на посаді заступника голови правління по торгівлі Бершадського районного споживчого товариства. Тією ж постановою правління від 4 листопада 2010 року № 42/3 її було звільнено з посади заступника голови правління на підставі п."а" ст.33 Статуту Бершадського РайСТ по ст. 40п.1 КЗпП України у зв"язку з скороченням чисельності штату працівників апарату управління районного споживчого товариства.

При першому звільненні Бершадське РайСТ зверталося до підприємств, споживчих товариств про працевлаштування ОСОБА_1, але йому було відмовлено.

Після постановлення рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі, правління районного споживчого товариства приймало всі заходи для працевлаштування ОСОБА_1 на роботу, але їм вдруге було відмовлено у зв’язку з її пенсійним віком, оскільки 16 січня 2011 року їй має виповнитися 60 років. При звільненні ОСОБА_1 4 листопада 2010 року не було ніяких вакансій в системі Бершадського РайСТ.

Посилання позивачки у позовній заяві про те , що її не було допущено до роботи безпідставно, оскільки вона зобов'язана була приступити до роботи 20 жовтня 2010 року, а з'явилась 3 листопада 2010 року.

Про неявку ОСОБА_1 на роботі свідчить 11 актів , які складено з 20 жовтня 2010 року по 3 листопада 2010 року включно . З листопада 2010 року ОСОБА_1 було запропоновано робоче місце , але вона відмовилась і залишила приміщення РайСТ. Також ОСОБА_1 було запропоновано дати пояснення з приводу неявки на робоче місце , але вона відмовилась, про що складено акт.

Звільнення ОСОБА_1 як у першому випадку було проведено у зв"язку із скороченням чисельності працівників , так і 4 листопада 2010 року відповідно до чинного законодавства із погодження правління Вінницької облспоживспілки та Бершадського об'єднаного комітету , яке додається.

ОСОБА_1 на протязі тривалого часу займалася організацією торгівлі, але у зв"язку із створенням споживчих товариств у 2005-2007 роках , відпала необхідність в організації товарів постачання. Новостворені споживчі товариства завозом товарів на свої підприємства займаються самостійно. А тому доцільно та необхідно було скоротити ОСОБА_1, яка не давала районному споживчому товариству ніякої віддачі у своїй практичній роботі.

Вислухавши пояснення позивачки та представника відповідача ОСОБА_2, які беруть участь у справі та дослідивши докази наявні у матеріалах справи суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити із наступних підстав:

26 березня 2010 року ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника голови правління Бершадського РСТ на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату.

19 жовтня 2010 року рішенням Бершадський районний суд №2-531/2010р. її було поновлено на роботі у зв’язку з тим, що звільнення з роботи було проведено на підставі розпорядженням голови правління, замість постанови правління, як це вимагає підпункт "а" пункту 33 Статуту районного споживчого товариства.

Відповідно до підпункту „а" пункту 33 Статуту споживчого товариства звільнення заступників віднесено до компетенції правління споживчого товариства.

Виконуючи рішення районного суду Бершадське районне споживче

товариство постановою від 4 листопада 2010 року №42/1 поновило ОСОБА_1 на посаді заступника голови правління по торгівлі Бершадського районного споживчого товариства. Тією ж постановою правління від 4 листопада 2010 року № 42/3 її було звільнено з посади заступника голови правління на підставі п."а" ст.33 Статуту Бершадського РСТ по ст. 40п.1 КЗпП України у зв"язку з скороченням чисельності штату працівників апарату управління районного споживчого товариства.

При звільненні Бершадське РСТ зверталося до підприємств, споживчих товариств про працевлаштування ОСОБА_1, але йому було відмовлено.

Після постановлення рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на

попередній роботі, правління районного споживчого товариства приймало всі заходи для працевлаштування ОСОБА_1 на роботу, але їм вдруге було відмовлено у зв’язку з її пенсійним віком, оскільки 16 січня 2011 року їй має виповнитися 60 років. При звільненні ОСОБА_1 4 листопада 2010 року не було ніяких вакансій в системі Бершадського РСТ.

Крім того представником відповідача надано 11 копій актів, які свідчать про те, що виконати рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 не було можливості з вини ОСОБА_1, оскільки вона зобов'язана була приступити до роботи 20 жовтня 2010 року, а з'явилась на роботі 3 листопада 2010 року, однак зайняти робоче місце відмовилась. Також ОСОБА_1 було запропоновано дати пояснення з приводу неявки на робоче місце , але вона відмовилась, про що складено акт.

Із постанови № 1 від 18.01.2010 року вбачається, що звільнення ОСОБА_1 як у першому випадку, так і 4 листопада 2010 року було проведено у зв’язку із скороченням чисельності працівників, відповідно до чинного законодавства із згоди правління Вінницької облспоживспілки та Бершадського об'єднаного комітету, оскільки у зв"язку із створенням споживчих товариств у 2005-2007 роках , відпала необхідність в організації товарів постачання, чим займалася ОСОБА_1, про що вона повідомлялася завчасно.

Сукупність вищенаведених обставин дає суду підстави вважати, що будь-яких порушень трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 з боку Бершадського РСТ не було, а тому підстави в задоволенні позову відсутні.

На підставі ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 21, 36, 40, 49 2, 231, 233 КЗпП України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Бершадського районного споживчого товариства про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційну скаргу рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд.

Суддя: