Справа № 2-а-546/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2009 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
В складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,
при секретарі Лящинської М.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про зобов‘язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона має статус «дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня – 350 грн., з 01 квітня – 359 грн., з 01 жовтня – 366 грн., Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн. Таким чином, сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки складає 2733 гривні 30 копійок. Зазначає, що про порушення її прав, дізналась після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
В судове засідання позивач не з’явилась, просила суд розглядати справу без її участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду надав письмові заперечення, в яких просить справу розглянути в порядку письмового провадження та відмовити в задоволенні позову позивачу, оскільки вимоги позивача суперечать нормам чинного законодавства. В своїх запереченнях відповідач зазначає, що згідно постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 гривні, з 1 жовтня – 49,8 гривні. Дана постанова судом не скасовувалась. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем пропущений встановлений п. 1 ст. 100 КАС України річний строк звернення до суду, в зв’язку з чим наполягає на відмові в задоволені частини позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом.
Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 являється дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.6).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно частини 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про розмір пенсії та отримуваної щомісячної соціальної державної допомоги позивачу було відомо щомісячно починаючи з 01.01.2006 року, однак до суду позивач звернулась лише в січні 2009 року, пропустивши річний строк, передбачений ст. 99 КАС України. Позивач в своєму адміністративному позові не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, проте, зазначає, що нею було пропущено вищезазначений строк у зв‘язку з незнанням діючого законодавства. Зазначену обставину суд не вважає поважною причиною пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В своїх письмових запереченнях представник відповідача наполягав на відмові у задоволені адміністративного позову в частині позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом, в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006 року по 2007 рік задоволенню не підлягають у зв’язку з тим, що позивач пропустив без поважних причин процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений законом.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог позивача до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену щомісячної державну соціальну допомогу, встановлену Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 року по 2007 рік, необхідно відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись п.10 ч.1 ст.3, ст.ст. 99, 100, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова – відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.Г.Деркач