Баранівський районний суд Житомирської області

м. Баранівка, вул. Першотравенська, 30, 12700, (04144) 3-11-70

Справа 2-240/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі судді Хохлюк Г.О., з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2.- ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення 3500 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 8.04..2010 року пред"явив позов до ОСОБА_4 про стягнення 3500 грн., посилаючись на те, що 13 грудня 2007 року він та відповідачка уклали усний договір про купівлю-продаж автомобіля ВАЗ -2103 1973 року випуску, № АМ 70-12 АЄ та причіпа МАЗ 38114 випуску 1986 року, № НОМЕР_1. За цим договором він сплатив відповідачці частину вартості автомобіля в сумі 4000 гривень, решту суми -1300 доларів США зобов»язався сплатити протягом шести місяців. Відповідачка зобов»язалась належним чином оформити договір купівлі-продажу автомобіля, але не зробила цього. Вона навіть не видала йому генеральне доручення чи доручення на керування автомобілем. Він відремонтував автомобіль, але користуватись ним не міг, бо не мав документів для цього. Відповідачка в селищі Довбиш не з»являлась. 26 лютого 2009 року він зустрів її та запорпонував розірвати угоду. Вона погодилась. Він повернув ОСОБА_4 автомобіль та причіп, а вона з: обов»язалась повернути йому частину сплачених ним коштів в сумі 3500 гривень, пославшись на те, що він декілька раз користувався автомобілем та причіпом , про що написала відповідну розписку, у якій зобов»язалась повернути кошти до 26 лютого 2010 року, але до цього часу кошти не повернула.

Відповідачка ОСОБА_4.В судове засідання не з»явилась і не повідомила причину неявки, про час і місце розгляду справи вона повідомлена належно, судову повістку отримала 11.05.2010 року.

В попередньому судовому засіданні вона позов не визнала і пояснила, що дійсно обставини, вказані позивачем у позовній заяві мали м' ісце. Автомобіль та причіп їй було повернуто, вона написала розписку про те, що поверне позивачу кошти в сумі 3500 гривень за проданий автомобіль, але тепер передумала повертати ці кошти, оскільки не має можливості їх повернути. Крім того, позивач користувався автомобілем, декілька разів возив гній на причепі. Автомобіль згідно документів їй не належить, він належить її брату, а тому була затримка з оформленням договору купівлі-продажу та доручення. В даний час цього автомобіля немає, він зданий в металобрухт.

Заслухавши пояснення представника позивача, взяваши до уваги пояснення відповідачки в попередньому судовому засіданні, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню.

Позов фактично визнала відповідачка, яка не заперечує, що у позовній заяві все вказано вірно і вона зобов»язалась повернути позивачу 3500 гривень із переданих їй 4000 тисяч гривень, про що написала розписку.

Позов підтверджується також розписками відповідачки ОСОБА_4 про те, що вона отримувала від позивача частину вартості автомобіля в сумі 4000 грн. та про те, що вона зобов»язалась повернути відповідачу 3500 гривень до 26.02.2010 року.

Посилання відповідачки на ту обставину, що позивач корстувався її автомобілем та причіпом, а тому вона не зобов»язана повертати йому вказані кошти є безпідставною, оскільки це спірне питання вони вирішили добровільно.

Позивач погодився залишити ОСОБА_4 500 гривень та не стягувати з неї кошти за ремонт автомобіля і лише після цього вона зобов’язалась повернути йому частину коштів в сумі 3500 гривень.

Оскільки договір купівлі-продажу автомобіля сторони належним чином не оформили , він є недійсним, що визнали обидві сторони. В такому разі згідно ст. 216 ЦК України кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Позивач повернув відповідачці автомобіль та причіп і вона їх прийняла без будь-яких заперечень чи претензій.

Відповідачка в свою чергу повинна була повернути позивачу кошти, про які вони домовились, але до цього часу не зробила цього.

Підлягає задоволенню також вимога позивача про стягнення з відповідачки судових витрат в сумі 171 грн., з яких судовий збір- 51 грн. та витрати з ІТЗ -120 грн., та витрат за надання правової допомоги в сумі 80 гривень , а всього 251 грн.

Керуючись ст.ст. 215,216,638,639,651. ЦК України, ст.ст.78,88,212,213, 215 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 3500 гривень, переданих за купівлю-продаж автомобіля та судові витрати по справі в сумі 251 грн., а всього 3751 грн-(три тисячі сімсот п»ятдесят одну грн.).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання через Баранівський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, починаючи з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви.

Також рішення суду може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів, починаючи з дня

його проголошення апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне

оскарження, якщо така заява ( або апеляційна скарга) не були подані.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя