Справа № 2- 2931/2008 р.

       № 2-409/2009   р.                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 квітня 2009 року Крюківський районний суд м. Кременчука  Полтавської області в складі:

головуючого судді – Демиденка І.О.,

при секретарі –   Коптяєвій Т.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

за участю представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кременчуці   справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства „Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629” ВАТ „УКРГІДРОСПЕЦФУНДАМЕНТБУД” про  стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та  моральної шкоди,

                      В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з дочірнього підприємства „Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629” ВАТ „УКРГІДРОСПЕЦФУНДАМЕНТБУД” на його користь заробітну плату в сумі 1601 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1104,46 грн. та моральну шкоду в сумі 2500 грн.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, позовні вимоги змінила та просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2540,26 грн. та моральну шкоду в сумі 2500 грн. Суду пояснила, що з 09 вересня 2008 року ОСОБА_3 працював копровщиком 4 розряду на дочірньому підприємстві „Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629” ВАТ „УКРГІДРОСПЕЦФУНДАМЕНТБУД”. 17 листопада 2008 року з вказаного підприємства звільнився за власним бажанням та отримав трудову книжку з відповідним записом. На момент звільнення остаточний розрахунок з ним не провели, сума невиплаченої зарплати становила 2401 грн. Після неодноразових звернень до адміністрації підприємства 09.12.2008 року було виплачено 600 грн., а 16.12.2008 року – 200 грн. заробітної плати, сума невиплаченої частини зарплати на момент звернення з позовом до суду становила 1601 грн. В ході розгляду справи в суді, а саме 22.01.2009 року заборгованість із заробітної плати адміністрацією підприємства погашена в повному обсязі, однак середній заробіток за час затримки розрахунку так і не було відшкодовано. Окрім того, неправомірні дії відповідача завдали йому душевних страждань і спричинили моральну шкоду, яку він оцінює в 2500 грн.  

    Представник відповідача – дочірнього підприємства „Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629 ВАТ „ УКРГІДРОСПЕЦФУНДАМЕНТБУД” на 24 квітня 2009 року в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. В ході судового розгляду позов не підтримав та пояснив, що дійсно ОСОБА_3 з 09.09.2008 року по 17.11.2008 року працював на підприємстві на посаді копровщика 4-го розряду. 17.11.2009 року звільнився за власним бажанням, однак при звільненні йому була неповністю виплачена заробітна плата. Про відсутність коштів на рахунках підприємства позивач знав, а тому провести з ним повний розрахунок при отриманні трудової книжки не вимагав. Своєчасно заробітна плата не була виплачена не тому, що підприємство відмовлялося її платити , а тому що воно не мало такої фінансової можливості. На даний момент розрахунок з ОСОБА_3 проведено в повному обсязі. Своєї вини у несвоєчасній виплаті зарплати підприємство не визнає, оскільки воно працює в умовах кризи і коштів на рахунку немає, крім того, ніхто не заважав позивачу звільниться за згодою сторін і стати на облік в центр зайнятості, однак позивач цього не зробив. Розрахунки позивача щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди вважає необгрунтованими та такими, що суперечать Пленумам Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів” та № 4 від 31.03.1995 року „ Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди” та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 09 вересня 2008 року був прийнятий на роботу на дочірнє підприємство „Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629” ВАТ „УКРГІДРОСПЕЦФУНДАМЕНТБУД” на посаду копровщика 4 розряду, що підтверджується копією наказу № 23-К від 08.09.2008 року та копією трудової книжки серії АК № 010140.

17 листопада 2008 року позивач був звільнений з займаної посади за власним бажанням у відповідності до ст. 38 Кодексу Законів України про працю, що підтверджується копією наказу № 29-К від 17.11.2008 року.

Відповідно до ст.116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Однак, розрахунок з ОСОБА_3 в день звільнення проведено не було, заробітну плату за період з 09 вересня 2008 року по 17 листопада 2008 року в сумі 2401 грн. не виплачено. Вказаний факт відповідачами не оспорюється. Розмір заробітної плати підтверджується копіями розрахункових листів ОСОБА_4 за вересень, жовтень та листопад 2008 року.

Відповідно до ст. 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу Законів про працю України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки заробітна плата виплачувалась позивачеві в декілька етапів, а саме: 09.12.2008 року -600 грн., 16.12.2008 року -200 грн., 22.01.2009 року – 1601 грн. та фактично заборгованість по заробітній платі була погашена 22.01.2009 року, період за який необхідно здійснити виплату середнього заробітку встановлений судом  з 17.11.2008 року по 22.01.2009 року включно, тобто 46 робочих днів.

Відповідно до п.32 Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів”  у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві менше двох місяців, обчислення провадиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. Оскільки позивач фактично пропрацював на даному підприємстві з 09.09.2008 року по 17.11.2008 року, тобто 46 робочих днів, за які в сумі отримав 2401 грн. заробітної плати, середній заробіток становить 52,20 грн.

Виходячи з викладеного, беручи до уваги кількість днів затримки виплати заробітної плати -46 робочих днів та середній заробіток – 52,20 грн., суд приходить до висновку, що сума, яка підлягає виплаті становить 2401,20 грн.

Що стосується моральної шкоди, то відповідно до ст. 237-1 Кодексу Законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральні страждання позивача виразилися в тому, що невиплата заробітної плати йому при звільненні поставила його у скрутне матеріальне становище, оскільки в нього були відсутні кошти на утримання сім’ї і він був змушений позичати ці кошти у родичів, що підтверджується копією розписки від 20.11.2008 року. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, і слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 1500 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10,60,79,88, 212 ,213,215  ЦПК України, ст. ст. 116,117, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд, -

Р І Ш И В:

  Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

 Стягнути з дочірнього підприємства „ Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629” ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2401 грн. 20 коп. та моральну шкоду в сумі 1500 грн.

    Стягнути з дочірнього підприємства „ Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629” ОСОБА_5 51 грн. та 17 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  в прибуток держави.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

    На рішення суду  може бути подана заява про апеляційне оскарження до протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга  на рішення суду  подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

     СУДДЯ                             І.О.Демиденко