Справа № 2-770/2009 р.    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 лютого 2009 року Крюківський районний суд міста Кременчука, Полтавської області, в складі:

Головуючого судді Демиденко І.О.,

При секретарі Коптяєвій Т.М.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб – ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Полтавській області, служби у справах дітей виконкому Крюківської районної ради м.Кременчука – про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України неповнолітньої дитини без згоди батька,

В С Т А Н О В И В

 Позивач - ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, де просила суд постановити рішення, яким надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України без згоди батька – відповідача в справі - їх неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

 В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримала. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги зазначила, що під час перебування в шлюбі з відповідачем в неї народилась дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач - ОСОБА_3 Рішенням від 11.02.2005 року шлюб між нею на відповідачем розірвано, місце проживання неповнолітньої дитини визначене з нею. Після розірвання шлюбу вони з відповідачем мешкають окремо. Враховуючи те, що останнім часом дочка часто хворіє, вона за рекомендаціями лікаря, бажає оздоровити дитину на морських курортах за кордоном. Так як батько дитини не дає своєї згоди на виїзд дитини за кордон, просить суд надати дозвіл на це судовим рішенням.

 Відповідач позов не визнав. В своєму запереченні проти позову зазначив, що він не дає дозвіл на виїзд дитини за кордон саме турбуючись про стан здоров”я дочки. Адже, різка зміна кліматичних умов може зашкодити здоров”ю дитини. Окрім того, згідно з наданою позивачем в обгрунтування свого позову довідкою лікаря, дитині ОСОБА_5 рекомендоване санаторне лікування влітку на Південному березі Криму, що є територією України і не потребує виїзду дитини за кордон.

 Представник служби у справах дітей виконкому Крюківської районної ради м.Кременчука – ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на засіданні органу опіки та піклування розглядалось питання щодо необхідності надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька дитини ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 На засіданні орган опіки та піклування вирішив віднести вирішення цього питання на розсуд суду.

 ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Полтавській області в своєму листі просив розглянути позов ОСОБА_2 без участі представника ВГІРФО.

 Вислухав в судовому засіданні пояснення сторін, представників третіх осіб, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

 Встановлено, що  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.07.2001 року. В шлюбі у подружжя народилась дитина – дочка ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 Рішенням від 11.02.2005 року Крюківського районного суду міста Кременчука шлюб було розірвано, місце проживання дитини визначено з матір”ю.

Визначивши особисто за необхідне  виїзд дитини в 2009 році за межі України для забезпечення її  відпочинком та лікуванням, мати дитини -  ОСОБА_2 не отримала згоду батька дочки на виїзд дитини за межі України.

Батько дитини – ОСОБА_3, батьківських прав щодо дочки не позбавлений,  і реалізуючи своє право батька, не дає свою згоду на виїзд дочки за межі України.

 Аналіз норм міжнародного права та відповідних норм національного права переконливо свідчить про правомірність дії відповідача.

 Згідно із ратифікованою 27.02.1991 року Конвенцією від 20.11.1989 року – про права дитини, ст.11 „ Держави-учасниці вживають заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону...”

 Нормами національного матеріального права додатково передбачені міри запобігання порушенню наведеного принципу Декларації... Так, згідно із ст.32 Закону України „Про охорону дитинства”,”... держава вживає заходів для боротьби з незаконним переміщенням, вивезенням та неповерненням дітей із-за кордону...”

 З урахуванням цього, ЦК України передбачає особливість реалізації права неповнолітньої фізичної особи на виїзд за межі держави. Так ,згідно із ч.3 ст.313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків... Як розуміється із змісту наведеної норми ЦК, обов”язковою в даному випадку є згода обох батьків дитини.

 Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов”язані піклуватися про здоров”я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. І в цьому випадку суд підкреслює на обов”язок обох батьків  щодо виховання та розвитку дитини, та рівність обох батьків в реалізації цих своїх прав та обов”язків,  що задекларовано в ст.141 СК України.

 Щодо звернення позивача до суду, то, дійсно, п.2 ст.4 Закону України „Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України”, та ч.3 п.22 „Правил перетинання державного кордону громадянами України”, передбачено, що за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду...

 Розгляд такого позову судом відбувається за правилами ЦПК України, ст.10 якого визначений принцип змагальності сторін під час здійснення цивільного судочинства і обов”язок доведення обставин, на які  посилається сторона, покладений саме на сторони.

 Позивач ОСОБА_2 в підтвердження своїх вимог щодо необхідності лікування дитини за кордоном, надала суду довідку, де , дійсно, підтверджується хворобливість дитини, але, натомість, рекомендоване санаторне лікування  дитини на Південному березі Крима, що не передбачає необхідність виїзду дитини за межі України. Тобто, позивач має можливості виконати рекомендації лікаря та здійснити санаторне лікування дочки без виїзду дитини за межі України.

 Отже, суд не знаходить докази, надані позивачем, такими, що доводять та зумовлюють необхідність виїзду дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 за межі України без згоди на те її батька, а так, у виконання  норм міжнародного та національного права, та в інтересах дитини, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

  Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.32 ЗУ „Про охорону дитинства”, ст.313 ЦК України, ст.ст.141,150 Сімейного кодексу України, суд,

Р І Ш И В

В задоволенні позову до ОСОБА_3 за участю третіх осіб – ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Полтавській області, служби у справах дітей виконкому Крюківської районної ради м.Кременчука. - про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України без згоди батька, - ОСОБА_2 ВІДМОВИТИ.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                             І.О.Демиденко