Справа № 2а-125/2008 р.
№ 2а-6/2009 р.
УХВАЛА
29 січня 2009 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративний позов фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 районної ради міста Кременчука про визнання нечинними рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом, згідно якого просили суд винести постанову, якою визнати дії (бездіяльність) ОСОБА_3 міської ради та ОСОБА_4 районної ради міста Кременчука щодо виділу земельних ділянок під будівництво індивідуальних гаражів у дворі житлового будинку № 51 по вулиці Шевченка в місті Кременчуці при розгляді скарг, заяв співвласників будинку № 51 по вулиці Шевченка в місті Кременчуці неправомірними; визнати рішення 16 сесії ОСОБА_4 районної ради міста Кременчука V скликання від 27 грудня 2007 року про передачу безоплатно у власність для будівництва індивідуальних гаражів у дворі житлового будинку № 51 по вулиці Шевченка в місті Кременчуці нечинними.
Представник позивачів в судове засідання не з»явився, в матеріалах справи мається клопотання, згідно якого останній просив провести судове засідання без його участі.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з»явився, надиш суду заяву, в якій просив закрити провадження в даній справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Представник відповідача ОСОБА_4 районної ради міста Кременчука в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка-51» в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»ктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб»єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб»єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що міська рада має право розпоряджатися землями територіальних громад, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного й екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) і надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміни меж районів у містах із районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. При цьому, як випливає зі змісту зазначеної статті, міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
З наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника землі рада не є суб»єктом владних повноважень у тому значенні цього терміну, в якому його вжито у пункті 1 частини 1 статті 17 КАС України, а рівноправним суб»єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачі мотивувала свої вимоги тим, що діями відповідачів, які виразились у прийнятті рішень про надання безоплатно у власність приватним особам земельної ділянки по вулиці Шевченка, 51 в місті Кременчуці для будівництва індивідуальних гаражів порушено їх права як власників суміжної земельної ділянки, тобто даний спір стосується прав та законних інтересів позивача, що виникають із земельних правовідносин і дана обставина виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, а також те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 районної ради міста Кременчука про визнання нечинними рішень.
Керуючись ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 17, ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 12 Земельного кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі за позовом фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 районної ради міста Кременчука про визнання нечинними рішень - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в п»ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.
Суддя: