У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 22 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2004 року,

                                       в с т а н о в и л а :

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

-засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 11 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 2880,1грн., у відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн.

За вироком суду ОСОБА_1  визнано винним у тому, що він 8 квітня 2004 року близько 14 години у с. ІНФОРМАЦІЯ_2 Гайворонського району Кіровоградської області в районі ІНФОРМАЦІЯ_3, після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2, під час сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, наніс потерпілому кухонним ножем кілька ударів в груди, пах і шию, внаслідок чого потерпілий помер.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 січня 2005 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього змінити: пом"якшити йому покарання.  Крім того, вказує, що умислу на вбивство потерпілого у нього не було, він лише наніс удар у відповідь на протиправні дії потерпілого, а тому не погоджується з розміром цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінальної справи і, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, грунтується на сукупності зібраних по справі доказів, яким була дана належна оцінка.

Доводи касаційної скарги засудженого про те, що умислу на вбивство потерпілого у нього не було - безпідставні.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що після сумісного розпиття спиртного з потерпілим у них на грутнті особистих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої потерпілий вдарив його рукою у шию. У відповідь він ножем вдарив ОСОБА_2 у груди, пах та триччі - в шию. 

 Характер та локалізація тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_2, а також знаряддя злочину, свідчать про те, що умисел ОСОБА_1 був направлений на позбавлення життя потерпілого.

За даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2 сталася від масивної крововтрати внаслідок заподіяних йому колото-різаних поранень шиї.

За даними висновку судово - психіатричної експертизи, під час вчиненого ОСОБА_1 був осудним.

За таких обставин дії засудженого кваліфіковані правильно.

Призначаючи засудженому покарання, суд урахував, не тільки характер та підвищену суспільну небезпечність скоєного ним,  вчинення ОСОБА_1 злочину у стані сп"яніння, а й пом"якшуючі покарання обставини, на які є посилання у касаційній скарзі засудженого.

Цивільний  позов про відшкодування потерпілому матеріальної і моральної шкоди судом вирішений  з урахуванням вимог закону.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обовґязковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

                                  У Х В А Л И Л А :

касаційні скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

                                      С  У  Д  Д  І :

Верещак В.М                 Колесник М.А.           Селівон О.Ф.