ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ   

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали

за позовом відділу культури і туризму Рожищенської районної державної адміністрації

до підприємця ОСОБА_1, м.Рожище

про  розірвання договору оренди, стягнення 5 437,27 грн.,

встановила:

позивач -відділ культури і туризму Рожищенської райдержадмінстрації,  звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій просить розірвати договір оренди від 4.01.2005р., укладений між Районним домом “Просвіта” і підприємцем ОСОБА_1, стягнути з підприємця ОСОБА_1 5437,24 грн. заборгованості по утриманню витрат на комунальні послуги та орендованого майна.

У відповідності із ч.1 ст.1  ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих за запобігання правопорушення.

З огляду на викладене, позивачем в позовній заяві не обґрунтовано, які його права порушено відповідачем, за захистом яких він звертається до господарського суду.

Як випливає із змісту п.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Враховуючи те, що договір оренди з відповідачем укладено Районним домом “Просвіта”, в позовній заяві не обґрунтовано, чому відділ культури і туризму Рожищенської райдержадмінстрації звертається з позовом про розірвання договору.

Відповідно до п.5 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтується позовна вимога; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 5437,24 грн. заборгованості по утриманню витрат на комунальні послуги та орендованого майна, позивач в позовній заяві не викладає обставин, не наводить доказів на підтвердження надання відповідачу цих послуг; не вказує, які саме комунальні послуги він включає до заборгованості; не подає їх розрахунку; не обґрунтовує їх стягнення з відповідача, посилаючись на умови договору від 4.01.2005р.; не зазначає, які платежі відповідач зобов'язувався оплачувати за договором; чи було передбачено договором оренди, ті платежі, які просить стягнути позивач.

Відповідно до п.3 ст.57 ГПК України  до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Всупереч наведеному позивачем не подано належних доказів на підтвердження сплати держмита у встановленому розмірі.

Позивачем в одній позовній заяві об'єднано вимоги майнового і немайнового характеру, проте мито сплачено в розмірі 102 грн.

Відповідно  до п.36 Інструкції Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року "Про порядок обчислення та справляння державного мита" , якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає оплаті, як за ставками, встановленими  для позовів майнового так і немайнового характеру.

Керуючись п.3, 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1.          Позовні матеріали на 55 арк., в тому числі квитанції ІНФОРМАЦІЯ_1,  повернути позивачу.

2.          Видати довідку на повернення державного мита.

          Суддя                                                            Якушева І. О.