Судове рішення #46852734

Справа №127/26880/13-к

Провадження №1-кп/127/87/14



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26 серпня 2014 року            Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Чезганової А.М.,

суддів - Каленяка Р.А.,

ОСОБА_1,

при секретарі Конецул О.А.,

за участю сторін кримінального провадження –

з боку обвинувачення: прокурора Горбатюка В.В.,

з боку захисту: обвинувачених – ОСОБА_2,

ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6Ф.К.,

представника потерпілого - захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч. 3, 4; 28 ч. 2, 358 ч. 4 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч. 4; 28 ч. 2, 358 ч. 4 КК України, відомості про які внесені 18 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000421,-


                                                   В С Т А Н О В И В:


06 серпня 2014 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на заставу, мотивоване тим, що ОСОБА_2 жодним чином не перешкоджав встановленню істини у кримінальній справі, ризиків, що обвинувачений може вплинути на свідків, потерпілих чи сховати або спотворити будь - яку річ чи документи, які мають істотне значення для вирішення кримінальної справи, не існують, оскільки на даний час досудове слідство у справі закінчене, справа перебуває в суді Суд має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обгрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою ОСОБА_2 Тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому є суттєвим чинником, але це не може виправдовувати тривале тримання особи під вартою з порушенням розумних строків. ОСОБА_2 провів в СІЗО більше двох років, що є порушенням ст. 5 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". За час перебування в СІЗО стан його здоров"я погіршився. Відповідно до довідки від 26 жовтня 2010 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з рядом захворювань, згідно з консультативним висновком від 18 квітня 2014 року він потребує лікування в стаціонарному відділенні лікувального закладу кардіологічного профілю, оскільки необхідну медичну допомогу в умовах СІЗО надати неможливо.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали клопотання із зазначених в ньму підстав.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу та просив продовжити останньому строк тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_2 переховувався від органів досудового слідства та суду, в зв’язку з чим оголошувався в розшук, виходячи з його поведінки під час сьогоднішнього судового засідання може незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Потерпілий ОСОБА_6Ф.К. та його представник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання та підтримували думку прокурора щодо продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, посилаючись на підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2, що він може уникнути явки до суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання поклались на розсуд суду, але якщо суд дійде висновку, що ОСОБА_2 слід визначити заставу, то її розмір повинен бути не меншим, ніж розмір цивільного позову потерпілого ОСОБА_6Ф.К.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що захиснику ОСОБА_4 слід відмовити у задоволенні клопотання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, починаючи з 12 вересня 2014 року, коли закінчується дія попередньої ухвали з цього приводу, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі може уникати явки до суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

За таких обставин, суд вважає, що будь - який менш суворий запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, в тому числі застава, не буде забезпечувати виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігати спробам переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків.

          Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:


Відмовити адвокату ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

          Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 11 листопада 2014 року.

          Ухвала оскарженню не підлягає.


Головуючий:

Судді: 1.

2.


  • Номер: 11-кс/801/3022/2019
  • Опис: Матеріали клопотання Державної установи "Менська виправна колонія (№91)" про уточнення відстрахування початку строку покарання Біленькому Є.М.
  • Тип справи: клопотання, скаргу, заяву
  • Номер справи: 127/26880/13-к
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Чезганова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.11.2019
  • Дата етапу: 03.12.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація