Судове рішення #4683948

Справа № 1-11/09

 

  ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року

Новозаводський районний суд м. Чернігова

                в складі:  головуючого                               КУЗЬМІНА М .В.

                при секретарях                                            ТРАЛО О.М.,  ГРИЩЕНКО Н.С

                за участю  прокурорів                                 КАЛІТА А.Д., ШАПОВАЛ О.М.

                адвоката                                                        ОСОБА_1

За участю підсудного ОСОБА_2, потерпілих  ОСОБА_3, ОСОБА_4,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну справу по  обвинуваченню ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого: 20.06.1994 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ст. 140 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 03.02.1997 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ст. 140 ч. 3 КК України до 1 року позбавлення волі; 09.02.1999 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ст. 140 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі; 16.05.2003 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

 - у скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 3, 186 ч. 2 КК України

 

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_2 наприкінці травня 2008 року, в денний час, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до провулку Б. Хмельницького м. Чернігова, де проник до будинку № 7-А/1, звідки таємно викрав господарчу сумку, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, дублянку, вартістю 1200 грн., шкіряну куртку, вартістю 500 грн., куртку балоневу, вартістю 162 грн., музичний центр, вартістю 700 грн., а всього викрав майна на загальну суму 2562 грн., що належить  ОСОБА_4, однак, перебуваючи у вказаному будинку був помічений громадянкою ОСОБА_5 і утримуючи всі викрадені речі при собі втік з місця скоєння злочину.

            Після цього, 03.06.2008 року, в денний час, ОСОБА_2, перебуваючи на АЗС, що розташована по вул. Гагаріна, буд. 14-А, в м. Чернігові, відкрито викрав ключ від автомобіля, вартістю 25 грн., мобільний телефон «НОКІА 7210», вартістю 153 грн., зйомку панель до автомобіля «QONIX» з футляром до неї, які матеріальної цінностей для потерпілої не представляють, автомобільний зарядний пристрій до мобільного телефону, вартістю 50 грн., складний ножик, вартістю 5 грн., сонцезахисні окуляри, вартістю 80 грн., сонцезахисні окуляри, вартістю 20 грн., шнурок до мобільного телефону, вартістю 3 грн., а всього викрав майна на загальну суму 336 грн., що належить ОСОБА_3

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому обвинуваченні не визнав та відмовився давати покази.    

 Однак, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 своє вини в пред’явленому обвинуваченні не визнав та відмовився давати покази, його вина повністю доведена в судовому засіданні та підтверджується як показами потерпілих, так і показами допитаних свідків та ретельно дослідженими матеріалами справи.

За фактом відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, вчиненого повторно, вина ОСОБА_2 доведена в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що наприкінці травня 2008 року їй по телефону подзвонила дружина сина з квартири, де вона тимчасово проживала ІНФОРМАЦІЯ_5 і повідомила, що мати господаря квартири, коли прийшла, застала незнайомого чоловіка, який в її присутності вийшов з речами і не зупинившись пішов. Коли вона приїхала, то з’ясувалось, що пропали її особисті речі: музичний центр, дублянка, шкіряна куртка. Крім музичного центру, згодом працівники міліції всі речі їй повернули. Як потім було встановлено, всі ці речі викрав ОСОБА_2. Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що вона поспілкувалась з ОСОБА_2, але останній розповів, що бачив як хтось по дорозі кинув сумку з речами, а він її знайшов, але він не розповідав їй, що забрав речі з будинку № 7-А по провулку Б. Хмельницького.

Згідно показів свідка ОСОБА_5 встановлено, що наприкінці травня 2008 року вона прийшла  до будинку № 7-А по провулку Б. Хмельницького, де мешкає її син і почала відчиняти ключем двері, але не змогла відчинити, почула, що в будинку хтось ходить. Попрохала відчинити двері, коли зайшла, то побачила, що чужий молодий чоловік в квартирі збирає речі. Біля дверей стояла сумка з речами, а на підлозі лежало покривало і він складав в це покривало інші речі, повідомивши їй, що повинні прийти працівники міліції з обшуком і тому він робить її сину краще, так як ці речі крадені. Вона подивилась по будинку яких речей немає і побачила в покривалі речі, які належали сину. Повідомила про це незнайомого чоловіка і він їх виклав. Після цього вона подзвонила ОСОБА_6, так як вважала, що це її знайомий прийшов забирати речі, і дала йому телефон, щоб він з нею поспілкувався, але цей чоловік відштовхнув її від двері, забрав сумку і швидко пішов. Після цього приїхала ОСОБА_6, вона поспілкувалась з нею, а потім приїхали працівники міліції. Коли в міліції їй показували фотокартки злочинців, вона впізнала в фотокартці особу, яка на її очах забрала речі з квартири, де мешкає її син.

Згідно показів свідка ОСОБА_6 встановлено, що наприкінці травня 2008 року їй подзвонила свекруха та повідомила, що прийшов якийсь чоловік та збирає речі. Коли вона приїхала в будинок, то побачила на підлозі покривало, в якому були речі, у телефону був перерізаний провід.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 – це його наочно знайомий, раніше ОСОБА_2 приходив до нього додому, але він ніколи не просив, щоб ОСОБА_2 забирав його речі з його квартири. Таким чином спростовуються пояснення ОСОБА_2, які він давав на досудовому слідстві в частині того, що речі з будинку 7-А по провулку Б. Хмельницького він забирав на прохання ОСОБА_7

Покази допитаних потерпілої та свідків спростовують покази ОСОБА_2, які були оголошені під час судового засідання та які він давав на досудовому слідстві, що він на прохання ОСОБА_7 забирав речі з його будинку та доводять вину ОСОБА_2 в частині того, що він незаконно проник в будинку № 7-А по провулку Б. Хмельницького і будучи поміченим ОСОБА_5, утримуючи викрадені речі при собі, зник з ними.

Крім цього, вина ОСОБА_2 за даним епізодом також підтверджується і дослідженими матеріалами справи. Згідно протоколу огляду, виявлення та вилучення від 13.06.2008 року (том 1, а.с.7) за місцем проживання ОСОБА_2 13.06.2008 року було вилучено куртку болоневу та дублянку, які належали ОСОБА_4 Згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання (том 1, а.с.18) ОСОБА_5  серед трьох осіб впевнено впізнала ОСОБА_2 як особу, яка наприкінці травня 2008 року з квартири її сина відкрито викрала речі. Згідно висновку товарознавчої експертизи (том 1, а.с. 90-92) залишкова вартість куртки становить 162 грн., а вартість дублянки становить 1200 грн. Досліджені матеріали справи повністю співпадають з показами допитаних потерпілої та свідків, доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину і тому суд кладе їх в основу вироку.

Оцінюючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 за фактом відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникнення до житла, вчиненого повторно, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_2 у відкритому викраденні майна 03.06.2008 року, яке належить ОСОБА_3 повністю доведена в судовому засіданні та підтверджується як показами потерпілої ОСОБА_3, так і показами допитаних свідків та дослідженими матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні почала розповідати обставини  вчинення злочину підсудним ОСОБА_2, але після погроз, які виказував підсудний ОСОБА_2 на її адресу, вона відмовилась давати покази в судовому засіданні і за згодою учасників судового процесу були оголошені її покази, дані під час допиту в якості потерпілої на досудовому слідстві (том 1, а.с. 30-31). Згідно оголошених показів потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлено, що 03.06.2008 року вона разом зі своїм чоловіком заїхала до своєї знайомої ОСОБА_8. Під час розмови вона повідомила, що зараз вони з чоловіком поїдуть до чоловіка, у якого її чоловік працював, який винен за роботу віддати гроші. В цей час у дворі будинку ОСОБА_8 був також і чоловік на ім’я ОСОБА_2, як потім вона дізналась, - це ОСОБА_9. ОСОБА_8 зі своїм сином ОСОБА_10 вирішили поїхати разом з ними. В машину також сів і ОСОБА_9. Коли вони проїжджали повз «Круг», то ОСОБА_9 повідомив, що тут проживає його знайомий на прізвисько «Банк», вона повідомила, що також його знає. Коли приїхали на вул. Мурінсона її чоловік, ОСОБА_9 та син ОСОБА_8 пішли до чоловіка, який винен був віддати гроші за ремонт. ОСОБА_2 пояснив, що він піде «за компанію». Коли повертались назад, то заїхали до будинку, де проживає «Банк», поспілкувались з ним, ОСОБА_2 почав розмовляти з ним, а всі інші вирішили поїхати додому. На вул.. Гагаріна вирішили заправити машину пальним, її чоловік пішов розраховуватись з касиром, а вона залишилась з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в машині. В цей час під’їхав автомобіль – таксі, з нього вийшов ОСОБА_9, підійшов до їхнього автомобіля, сів на переднє пасажирське сидіння, витягнув ключ запалювання її автомобіля і сказав, що вони від нього втекли, повідомив, що вона з чоловіком винна йому гроші в сумі 400 грн., але за що, він не казав. На це вона повідомила, що ніяких грошей вони йому не винні. ОСОБА_9 зняв передню панель авто магнітоли, з відділення для рукавичок забрав зарядний пристрій до мобільного телефону, дві пари окуляр проти сонця та маленький розкладний ніж. Вона зрозуміла, що ОСОБА_9 її грабує і попросила повернути речі, але останній нічого не відповідав, і тоді вона почала кликати свого чоловіка, який був біля каси АЗС. В цей час ОСОБА_9 зняв у неї з шиї мобільний телефон «Нокіа», який висів на шнурку, та вийшов з автомобіля та зник за парканом, де розташовані гаражі. Коли до автомобіля підійшов її чоловік, вона повідомила, що ОСОБА_9 забрав її речі та ключі від автомобіля і попрохала, щоб він приніс з дому запасні ключі. Коли чоловік приніс ключі, то вони всі на автомобілі поїхали в ліс і близько 23-ї години повернулись додому. Вона витягнула з замку запаленню ключ і пішла відчиняти гараж, а чоловік пішов відчиняти двері будинку і в цей час побачила, що до автомобіля підбігли дві особи, вона почала кричати, щоб чоловік викликав міліцію, ці двоє втекли. Коли підійшла до автомобіля, то побачила, що в замку запалення був вставлений ключ, а з сумки зник гаманець, в якому були гроші 20 грн., банкоматна картка «Банку аваль», дисконтні картки магазину «АТЛ» та «Вена»,   картка клубу «21 ОСОБА_12», зв’язка ключів. ОСОБА_9 вона зрозуміла, що до машини приходив ОСОБА_2 Ніякої розмови ні у неї, ні у чоловіка про те, що вони винні ОСОБА_9 400 грн. у них не було. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 дані покази повністю підтримала.

Згідно показів допитаних свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в судовому засіданні повністю підтверджуються покази потерпілої ОСОБА_3 в частині того, що після розмови у дворі будинку, де мешкає ОСОБА_8, вони поїхали разом з ОСОБА_3 і за компанію з ними поїхав ОСОБА_9, але ніякої розмови про те, що ОСОБА_3 чи її чоловік винні ОСОБА_2 400 грн. ніколи не було. Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повністю спростував покази ОСОБА_2 в частині того, що ОСОБА_2 обіцяв йому в якості допомоги (невідомо за що) дати 400 грн.

Вказані свідки підтвердили, що в той час, коли вони знаходились на автозаправці по вул.. Гагаріна 03.06.2008 року на таксі під’їхав ОСОБА_9, забрав речі, які належали ОСОБА_3, після цього вийшов з машини і з речами зник.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні також підтвердив покази потерпілої ОСОБА_3, що разом з нею вони заїхали до ОСОБА_11, там був ОСОБА_9, від ОСОБА_11 вони поїхали до чоловіка, у якого він робив ремонт, і цей чоловік з ним розрахувався. Потім залишивши ОСОБА_2 в районі Кругу вони поїхали вчотирьох на Подусівку і коли  знаходились на АЗС, то ОСОБА_9 на таксі, під’їхавши до їхньої машини, забрав речі, що належали його дружині, а коли, ввечері, повернулись додому, почув крик дружини, він також крикнув, що викличе міліцію. Ніякої розмови про те, що він або його дружина винні ОСОБА_2 400 грн., у них з ОСОБА_9 не було.

Покази потерпілої та допитаних свідків повністю узгоджуються між собою, спростовують покази ОСОБА_2 в частині того, що ОСОБА_3 повинна була йому 400 грн., які були оголошені під час судового засідання та які він давав на досудовому слідстві, і доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину і тому суд кладе їх в основу вироку.

Крім цього, вина ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину також підтверджується ретельно дослідженими матеріалами справи: протоколом огляду, виявлення та вилучення від 04.06.2008 року (том 1 , а.с. 27), згідно якого  04.06.2008 року за місцем проживання ОСОБА_2 працівниками міліції було виявлено панель з авто магнітоли в чохлі чорного кольору, зарядний автомобільний пристрій до телефону «Нокіа», пластикову картку ОСОБА_3 «ОСОБА_13 Аваль», дисконтні картки «АТЛ», «Вена», «Клуб 21 ОСОБА_12», мобільний телефон «Нокіа 7210», складний ніж. Як було встановлено під час досудового слідства, дані речі були викрадені ОСОБА_2 03.06.2008 року у потерпілої ОСОБА_3 на АЗС по вул.. Гагаріна з автомобіля, який належить потерпілій, та доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину. Згідно висновку товарознавчої експертизи (том 1, а.с. 67-70) залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа» становить 153 грн., вартість зарядного пристрою становить 50 грн.

Оцінюючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 за фактом відкритого викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_3, вчиненого повторно, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.

           Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які  пом’якшують відповідальність підсудного ОСОБА_2, суд  визнає наявність у нього ряду тяжких хвороб.  

           Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.  

           Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_2, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, те, що він вчинив тяжкі злочини, враховуючи його зухвалу поведінку під час розгляду справи в судовому засіданні та намагання здійснити тиск на потерпілу, те, що підсудний ОСОБА_2 не розкаявся в скоєному, суд вважає, що до ОСОБА_2 необхідно обрати міру покарання в межах санкції ст.ст. 186 ч. 2, 186 ч. 3 КК України, лише у вигляді позбавлення волі, але з врахуванням того, що ОСОБА_2 хворіє на ряд тяжких хвороб, суд вважає, що до ОСОБА_2 можливо обрати міру покарання, не приближену до верхньої межі, передбаченої за санкцією ст. 186 ч. 3 КК України.

           Цивільні позови по справі не заявлялись.

           Судові витрати по справі в сумі 703,62 коп. підлягають стягненню на користь держави з підсудного ОСОБА_2

           Речові докази по справі, які передані на зберігання потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, слід залишити в їх розпорядженні.

           Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним  та призначити покарання:

-   за ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі:

-   за ст. 186 ч. 3 КК України у вигляді семи років позбавлення волі.

          На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати ОСОБА_2 покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 703,62 грн.

           Речові докази по справі, які передані на зберігання потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, - залишити в їх розпорядженні.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити тримання під вартою в Чернігівському СІЗО № 31.

          Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання, з 16.06.2008 року, зарахувавши у строк відбування покарання час перебування під вартою з 13.06.2008 року по 16.06.2008 року включно.  

          Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду  протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.                    

                          СУДДЯ:                         М.В.КУЗЬМІН  

  • Номер: 5/785/148/16
  • Опис: клопотання Афанасьєв В.В. про перерахування строку ув'язнення
  • Тип справи: на справу в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (кримінальних провадженнях)
  • Номер справи: 1-11/09
  • Суд: Апеляційний суд Одеської області
  • Суддя: КУЗЬМІН М.В.
  • Результати справи: інше
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.01.2016
  • Дата етапу: 29.01.2016
  • Номер: 4-с/404/2/17
  • Опис:
  • Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
  • Номер справи: 1-11/09
  • Суд: Кіровський районний суд м. Кіровограда
  • Суддя: КУЗЬМІН М.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.07.2016
  • Дата етапу: 16.01.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація