Справа № 2-А- 372/09
ПОСТАНОВА
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
3 квітня 2009 року Ровеньківський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Шумченко Л.В.,
при секретарі Шевчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки про перерахунок та відшкодування недоплати по пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому зазначив, що він перебуває на обліку в ПФУ в м. Ровеньки та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 гр. від захворювання, отриманого від наслідків аварії на ЧАЕС, тому згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір його пенсії повинен складати 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії. Згідно із ст. 50 вказаного Закону, також повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров’ю, у розмірі 50%. Відповідно до ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Вважає, що ПФУ в м. Ровеньки зобов’язане було перерахувати йому з 01.01.2008 року пенсію відповідно до вимог закону. Позивач звертався до відповідача із відповідними заявами, але йому у перерахунку пенсії було відмовлено. Просив визнати неправомірною відмову ПФУ в м. Ровеньки здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2008 року у зв’язку із зростанням мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача здійснити вказаний перерахунок за період з 01.01.2008 року.
В судове засідання позивач подав письмову заяву, у якій вказав, що підтримує заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що дії управління ПФУ в м. Ровеньки є правомірними. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та інвалідом 3 групи, від захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, про що свідчить посвідчення на його ім’я (ар.с. 5).
Відповідно довідці МСЕК, ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи безстроково, причина інвалідності – наслідок аварії на ЧАЕС (а.с. 4)
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в управлінні ПФУ в м. Ровеньки отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: ..., по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Такі ж саме розміри пенсії передбачені пунктом 4 Постанови КМУ від 30.05.1997 року №523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:
- інвалідам 1 групи – 100% мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам 2 групи – 75% мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.3 ст. 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», передбачено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються:
• мінімальний розмір заробітної плати;
• мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначаються: - мінімальний розмір заробітної плати; - мінімальний розмір пенсії за віком. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Стаття 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлює, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», мінімальна пенсія за віком з 01.01.2008 року встановлена в розмірі 470 грн., з 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.
Згідно з Постановою КМУ №1 від 03.01.2002 року, виходячи з розміру 19 гривень 91 коп. провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 24 Конституції України встановлює, що, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальних захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2005 від 11.10.2005 року, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається(рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року, від 20.03.2002 року, від 17.03.2004 року, від 01.12.2004 року).
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу(акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради АРК чи рішення Ради Міністрів АРК, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно з ч. 4 ст. 8 ЦПК України, у разі невідповідності акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Суд не приймає до уваги посилання представника УПФУ в м. Ровеньки на неможливість застосування вищезазначених нормативних актів у зв’язку з наявністю Постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року, згідно якої розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провадиться виходячи з розміру 19 гривень 91 коп., оскільки даною постановою порушуються Конституційні права позивачів.
Даючи оцінку встановленим обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22,23,46 Конституції України, ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік», ст.ст. 158-159,160-162,163 , 185,186 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки про перерахунок та відшкодування недоплати по пенсії задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 1 січня 2008 року відповідно до встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» мінімального розміру пенсії за віком ; провести перерахунок додаткової пенсії як інваліду 3 групи за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» мінімального розміру пенсії за віком з 1 січня 2008 року.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційному суді Луганської області у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення в повному обсязі.
Суддя Л.В. Шумченко