ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2009 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого - Шеметенко Л.П.
суддів - Стас Л.В.
- Косцової І.П.
при секретарі - Філатовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1а постанову Господарського суду Миколаївської області від 11 грудня 2007 року по справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0016212350 від 17.09.2007р.,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0016212350 від 17.09.2007р.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що органом державної податкової служби порушено правила проведення позапланових перевірок, внаслідок чого її результати є неправомірними.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що перевірку було проведено правомірно в межах, наданих статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» повноважень та у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, з підстав ненадання позивачем пояснень та їх документального підтвердження з питань відображення в податковому обліку спільної діяльності по організації та здійсненні комплексу робіт пов'язаних з будівництвом багатоповерхового житлового будинку та у зв'язку з поданням заяви позивача з проханням провести таку перевірку. При цьому також зазначаючи, що на момент перевірки книга ОРО та розрахункові книжки позивачем надані не були, а згідно письмових пояснень у зв'язку зі строком давнини не має на це можливості їх надати.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2007 року у задоволенні позову суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1
Не погоджуючись з постановою суду суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій він зазначав, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2007р. уповноваженими представниками державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва було здійснено позапланову виїзну перевірку СПД - фізичної особи -ОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р.
Під час перевірки, були встановлені порушення та складено акт № 315\17-100\2544401336 від 10.08.2007р. З вищезазначеним актом позивач був ознайомлений про що свідчить підпис та печатка СПД ОСОБА_1(а.с.19-22).
На підставі складеного акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0016212350 від 17.08.2007р. до СПД ОСОБА_1у розмірі 340,00 грн., законність яких оспорюється позивачем.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу, з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту. У тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкові органи у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законом України, мають право здійснювати зокрема планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержанням валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділенням, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності чи не мають такого статусу на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та\або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім НБУ та його установ. Статтею 11-1 Закону «Про державну податкову службу» передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, а саме: своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), при цьому норми ст. 13 цього ж закону встановлюють обмеження у підставах проведення перевірок платників податків та не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Як встановлено судом та не заперечувалося позивачем в суді першої інстанції 27.07.2007р. самостійно звернувся з письмовою заявою про проведення позапланової перевірки його фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р.
Так, згідно вимог ч.1 ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Частинами 1 та 4 ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що: - контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Статтями 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в України" передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Як слідує з назви статті 11-1: „Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до ч.7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в України" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими.
З цього приводу необхідно зазначити, що системний аналіз статті 11-1 названого Закону надає можливість стверджувати, що цією статтею законодавцем, при надані визначення як планових, так і позапланових перевірок, передбачені конкретні підстави для їх проведення.
Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено Законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам Законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Таким чином, підстави проведення позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), урегульовані саме ч.6 ст. 11-1 Закону "Про державну податкову службу в України".
При цьому, віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не означає, необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч.6 ст. 11-1 "Про державну податкову службу в України", оскільки ця стаття регламентує підстави проведення позапланових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і не стосується перевірок, які проводяться відповідно до вимог Законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
У зв'язку із зазначеним колегія суддів вважає помилковим довід апелянта, про необхідність перевірок, які здійснюються податковими органами на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із дотриманням порядку та підстав, визначених в ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в України".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку орган податкової служби діяв в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законом, проводячи контроль дотримання СПД ОСОБА_1 вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Пунктом 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265\95 від 06.07.1995р. визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжки протягом трьох років після їх закінчення
Згідно п.3 ст. 17 Закону України № 265\95 за порушення вимог цього закону до суб'єкта підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів Державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян -зокрема, у разі не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів на початок перевірки СПД ОСОБА_1 були надані всі документи за перевіряємий період, а в ході перевірки було з'ясовано, що розрахункові книжки у зв'язку зі строком давнини позивач надати немає можливості, про що свідчать його письмові пояснення на а.с.34-35.
Як свідчить акт позапланової перевірки СПД - фізичної особи ОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. в порушення п.6 ст.3 Закону «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. № 265\95 - ВР із змінами та доповненнями СПД ОСОБА_1 було допущено незберігання книг обліку розрахункових операцій рег. № 1403000441, дата реєстрації 15.04.07р., та розрахункові книжки зареєстровані для використання із вказаною КОРО, у кількості 23 книжки згідно довідки про реєстрації книги розрахункових операцій № 1403000441 від 15.04.04р. Факт того, що документи для перевірки діяльності господарювання за період, що перевіряється надані позивачем в повному обсязі, було ним підтверджено, про що свідчить його підпис (а.с.22).
Колегія суддів не приймає апелянта доводи, наведені у скарзі та вважає, що за підсумками перевірки щодо контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, застосування до СПД - фізичної особиОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкцій в розмірі 340,00 гривень ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва є цілком правомірним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1а постанову Господарського суду Миколаївської області від 11 грудня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Миколаївської області від 11 грудня 2007 року по справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0016212350 від 17.09.2007р - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду виготовлений 28 квітня 2009 року.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.П. Косцова