ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

                                               П О С Т А Н О В А

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 березня 2009 року                                                                               м. Одеса       

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової адміністрації України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними та скасування наказів про звільнення з займаної посади, поновлення на попередній посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової адміністрації України  від 29.02.08 року № 452-о «Про звільнення з займаних посад працівників податкової міліції» та наказ Державної податкової адміністрації в Одеській області  від 14.03.2008 року № 209-о «Про звільнення з займаної посади працівника податкової міліції», поновити його на посаді начальника керівника регіонального підрозділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації в Одеській області, стягнути з Державної податкової адміністрації в Одеській області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме з дати звільнення по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що його звільнення з займаної посади проведено з порушенням Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та норм законів про працю.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року адміністративний позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації України  від 29.02.08 року № 452-о «Про звільнення з займаних посад працівників податкової міліції» в частині звільнення ОСОБА_1 та наказ Державної податкової адміністрації в Одеській області  від 14.03.2008 року № 209-о «Про звільнення з займаної посади працівника податкової міліції»,   поновлено позивача на посаді начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації в Одеській області та стягнуто з Державної податкової адміністрації в Одеській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з постановою  суду, відповідачі в апеляційних скаргах зазначили, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови суду та винесення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

            Заслухавши суддю-доповідача,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів  вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому  задоволенню за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказами Державної податкової адміністрації України  від 29.02.08 року № 452-о  та Державної податкової адміністрації в Одеській області  від 14.03.2008 року № 209-о ОСОБА_1звільнено з займаної посади начальника управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА в Одеській області з зарахуванням у розпорядження ДПА в Одеській області терміном на два місяці.

Звільнення позивача з займаної посади проведено у зв'язку із змінами в організаційній структурі та штатному розписі ДПА України та відповідно до підпункту «в» п. 40  Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою КМ Української РСР від 29.07.1991 року № 114 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 15 ч.1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Будь-яка публічна служба є державною службою.

Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулює Закон «Про державну службу». Згідно зі статтями 9 і 30 цього закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією, спеціальними законами та КзпП.

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон «Про державну податкову службу» та положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.

У розділі IV цього Положення викладено умови призначення на посади, переміщення та просування по службі осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі передбачена можливість переміщення цих осіб по службі при скороченні штатів, але значення терміну «скорочення штатів» не розкрито, у зв'язку із чим при встановленні наявності такого скорочення і правомірності його проведення необхідно керуватися нормами трудового законодавства.

У разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при  його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни  істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що внаслідок змін в організаційній структурі та штатному розписі ДПА України скорочення штату в ДПА в Одеській області не проводилось.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Оскільки відповідачами не доведено факту скорочення чисельності штату в ДПА в Одеській області, зокрема, скорочення посади, яку обіймав позивач до його увільнення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.

Разом з цим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково зазначив у резолютивній частині постанови, що ОСОБА_1підлягає поновленню на посаді начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації в Одеській області.

Такого висновку колегія дійшла, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до складу податкової міліції належать: Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації України; управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Севастополі; відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових  інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Відповідно до п.1.1 Положення про державну податкову адміністрацію в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23 жовтня 2007 року № 601  Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Севастополі (регіональна ДПА) є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, якій підпорядковується Державній податковій адміністрації України і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 1.5 зазначеного Положення передбачено, що у складі регіональної ДПА знаходяться спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах ДПС (підрозділи податкової міліції).

Виходячи з вищенаведених нормативних положень колегія суддів вважає, що саме внаслідок набрання чинності наказом ДПА України № 601 від 23.10.2007 року і проводились зміни в організаційній структурі ДПА України, в тому числі і  регіональних ДПА.

Сама по собі зміна назви спеціального підрозділу, перетворення управління у відділ, або навпаки, чи у якійсь інший підрозділ, не змінює сутності мети цього утворення. Та чи інша назва його не припиняє належність до підрозділу регіональної ДПА.

Таким чином колегія суддів вважає, що вимоги позивача про поновлення його на посаді керівника регіонального підрозділу (управління, відділу тощо) по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації в Одеській області (на момент розгляду справи таким підрозділом є відділ по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації в Одеській області) ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

 Відповідно до п.24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді) орган, якій розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Колегією суддів встановлено, що починаючи з квітня 2008 року позивачеві заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась, хоча з органів податкової служби його не звільнено. Більш того, до жовтня 2008 року йому навіть не пропонували іншої посади, про що свідчить лист ДПА України від 13.11.2008 року.

Своїми діями відповідачі допустили порушення прав позивача, закріплених у  статті 43 Конституції України, яка гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Протягом тривалого часу ОСОБА_1був позбавлений права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, з вини відповідачів він опинився без засобів існування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне рішення щодо стягнення з Державної податкової адміністрації в Одеській області  заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме з дати звільнення по дату ухвалення судового рішення.

Враховуючи всі вищенаведені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, характер спірних правовідносин між сторонами, але помилково в резолютивній частині рішення зазначив про поновлення позивача на посаді начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА в Одеській області, у зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду  першої інстанції зміні в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.

Керуючись п.2 ч.1ст.198,  ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В  И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової адміністрації України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними та скасування наказів про звільнення з займаної посади, поновлення на попередній посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

Поновити ОСОБА_1на посаді керівника регіонального підрозділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації в Одеській області.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова  апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але  може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого

 адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення  повного тексту.  

Головуючий:

Судді: