Справа № 2-1239/09

                                                                     РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     7 квітня 2009 року                                                                                 м. Сімферополь                                                                     

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:

судді                                    Адаменко О.Г.

при секретарі                      Буйловій С.Л., Боженко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в   м. Сімферополі  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод в здійсненні права власності і за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про знесення самочинної будівлі та усунення перешкод в користуванні приміщенням загального користування,

                                                                  ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1, в якому просить зобов'язати відповідача  не  чинити їй перешкод в користуванні прибудинковою територією поАДРЕСА_1 для під'їзду на автомобілі до приміщення своєї квартири і не чинити їй перешкод в здійсненні ремонту  в'їзних воріт на прибудинкову територію вказаного домоволодіння.

     Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя, розташований на земельній ділянці площею 441 кв. м. і складається з двох квартир. Квартира № 2 належить їй на праві власності і розташована в кінці земельної ділянки. Квартира  № 1 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2. і розташована на початку земельної ділянки. ОСОБА_2. заварила в'їзні ворота та перешкоджає їй здійснити проїзд на автомобілі до її квартири. У зв'язку з цим вона не має можливості  завезти  матеріали для ремонту,  меблі та інші важкі та крупно-габаритні речі, а також виконати очистку туалету загального користування.

     ОСОБА_2. звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1., в якому просить зобов'язати її знести самочинну будівлю, яку та прибудувала до стіни її сараю на території земельної ділянки поАДРЕСА_1, та усунути  перешкоди в користуванні горищем будинку поАДРЕСА_1, яке є приміщенням загального користування.

     Вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира № 2 знаходиться у власності відповідача - ОСОБА_1   З 2005 року ОСОБА_1порушує її права власника квартири № 1, оскільки прибудувала до стіни її сараю будівлю, яка перешкоджає проведенню ремонту, і забила вхід до горища, яке є приміщенням загального користування.

     В судовому засіданні позивач ОСОБА_1і її  представник - адвокат ОСОБА_3., діючий на підставі ордеру,  підтримали позовні вимоги в повному обсязі по тих же підставах, зустрічний позов не визнали по тих підставах, що ОСОБА_1ніяких самочинних будівель в домоволодінні АДРЕСА_1 не зводила і не перешкоджала нікому в  доступі до  горища.

     Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні  позовні вимоги ОСОБА_1не визнала по тих підставах, що в домоволодінні АДРЕСА_1 не передбачений в'їзд на прибудинкову територію, а частина двору, через яку має намір проїжджати ОСОБА_1., знаходиться в її користуванні і за планом є садом. Зустрічний позов підтримала в повному обсязі.

     Судом  встановлено, що  будинок АДРЕСА_1 складається з двох квартир і перебуває на балансі ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя.

     Будинок розташований на земельній ділянці площею 441 кв.м., з яких 166 кв.м. - під будівлями,  а 275 кв.м. - прибудинкова територія.

     Власником квартири № 1 даного будинку є ОСОБА_2., а власником квартири № 2 - ОСОБА_1

     Згідно даних інвентарної справи  територія домоволодіння з усіх сторін огороджена і на неї передбачений в'їзд  з вул. Дражинського.

     З наданих позивачем ОСОБА_1фотокарток вбачається, що в'їзд на територію домоволодіння має здійснюватися через металеві ворота.

     З пояснень сторін вбачається, що ворота не працюють, у зв'язку з чим в'їзд на прибудинкову територію неможливий.

     Відповідно до п.29 «Правил користування приміщеннями  житлових будинків та прибудинковими територіями» санітарне обслуговування прибудинкових територій здійснюється спеціалізованими підприємствами з обслуговування житла.

     Будинок АДРЕСА_1 обслуговується Комунальним підприємством ЖЕО Залізничного району.

     З листа ЖЕД № 8 вих. №577 від 06.09.2005р., направленого на адресу ОСОБА_1., вбачається що  очистка та дезінфекція дворового туалету неможливі з причини наявності на в'їзді до двору перешкод для пересування очисної машини у вигляді насаджень, які ОСОБА_2. наказано убрати.

     З фототаблиці вбачається, що відстань від забору до будинку складає 5 метрів та є достатньою для проїзду автомобіля.

     «Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями» не заборонено користуватися прибудинковою територією  для під'їзду до  будинку і квартири.

     Згідно ч. 3 ст. 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

     Договір між співвласниками будинку АДРЕСА_1 про порядок користування прибудинковою територією відсутній, а тому всі співвласники мають право користуватися всією земельною ділянкою рівною мірою, не порушуючи при цьому прав інших співвласників.

     Відсутність в'їзду на прибудинкову територію перешкоджає власнику квартири № 2 ОСОБА_1повною мірою здійснювати своє право власності на квартиру, оскільки через існуючий прохід на територію двору, який здійснюється через вузьку калитку у воротах, вона не має можливості завезти до  квартири будівельні матеріали, меблі, побутову техніку, та інші важкі та крупно-габаритні речі, а також очистити туалет загального користування.

     Проте, співвласник будинку ОСОБА_2. перешкоджає ОСОБА_1  виконати ремонт в'їзних  воріт для здійснення  проїзду прибудинковою територією до квартири № 2.

     За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1є обґрунтованими  і підлягають задоволенню на підставі ст. 391 ЦК України.

     Доводи ОСОБА_2. про те, що здійснення проїзду до квартири № 2 прибудинковою територією порушить цільове призначення земельної ділянки, на якій згідно з інвентарною справою розташований сад,  не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вказана земельна ділянка не призначена для садівництва.    

     Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

     З договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від  14 грудня 2001 року вбачається, що на момент придбання квартири АДРЕСА_1 позивачем ОСОБА_1., домоволодіння складалося   з будинку літера «А», сараїв літери «Б» і «В», вбиральні літера «Г» і навісів літери «Д» і «Е».

     З пояснень сторін вбачається, що лише  ці будівлі зараз існують на території домоволодіння.

     Таким чином, судом  не встановлено, що ОСОБА_1побудувала будь-яку самочинну будівлю  на території домоволодіння АДРЕСА_1.

     Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому  будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання  за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

     ОСОБА_2. не надала суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1перешкоджає їй у  вільному доступі до горища, яке є приміщенням загального користування.

     З пояснень ОСОБА_1вбачається, що доступ до горища є вільним. З пояснень ОСОБА_2. вбачається що вона ніколи не зверталася до ЖЕО з приводу відсутності доступу до горища.

     За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2. є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

     На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1підлягає  стягненню на відшкодування судових витрат 16 грн.

     На підставі «Правил користування приміщеннями  житлових будинків та прибудинковими  територіями», ст. ст. 391,  376,   ч.2 ст. 382  ЦК України, ст. ст. 42, 96 ЗК України,  керуючись ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_1задовольнити.

     Зобов'язатиОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні прибудинковою територією поАДРЕСА_1 шляхом під'їзду на автомобілі до приміщення квартири № 2 даного будинку.

     Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в здійсненні ремонту  в'їзних воріт на прибудинкову територію поАДРЕСА_1.

     В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. відмовити.

     Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 16 грн.

     Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про його апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

                                                                    Суддя: