ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 14215/11/9104

          Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                              Кушнерика М.П.

суддів                                                  Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2010р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області про нарахування недоплаченої державної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

13.10.2010р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати поважною причину пропуску та продовжити строк звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати не донараховану, як дитині війни, щомісячну державну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з січня 2006р. до дня фактичного її стягнення.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2010р. заявлений позов задоволено частково. Зобов’язано пенсійний орган провести перерахунок та виплату позивачу недоплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням раніше виплачених сум за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 03.11.2010р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України. Відповідно до ч.2 ст.72 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а відповідно до ч.2 ст.73 вказаного Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Крім того, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 03.11.2010р. є підставними, з врахуванням рішень Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р. Також, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувались виплати протягом 2009-2010р.р.

З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується частково з наступних підстав.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про зобов’язання пенсійний орган нарахувати та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2006 по 12.04.2010р. включно слід відмовити в поновленні строку звернення до суду та позовні вимоги залишити без розгляду.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави обмежувати орган, відповідальний за здійснення нарахування і виплати пенсії позивача певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

У зв’язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).

Оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 13.04.2010р. до настання обставин з якими Закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними; зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 13.04.2010р. до настання обставин з якими Закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 100, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області задоволити частково.

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2010р. скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Відмовити в поновленні строку звернення до суду.

Адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01.01.2006 по 12.04.2010р. включно - залишити без розгляду.

Визнати дії управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 13.04.2010р. до настання обставин з якими Закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 13.04.2010р. до настання обставин з якими Закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя:                                                                       М.П.Кушнерик

Судді:                               В.М.Багрій

                                                                                           ОСОБА_2