Справа № 2-101 /09 р.

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31.03.2009 р.                                                                  Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі : головуючої судді                                          Кащук А.М.

при секретарі                                                                  Матвієнко А.А.  

з участю позивачки                                                        ОСОБА_1

 представників третьої особи                                      ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі, Черкаської області про встановлення факту роботи у ветаптеці реалізатором та видачі наказу , стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесків до Пенсійного фонду за період роботи ОСОБА_1 у ветаптеці,

                                                        в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_1 просить встановити факт її роботи реалізатором у ветаптеці  в період з 1.06.1999 р. по 23.10.2000 р. та з 1.09.2002 р. і по 30.10.2004 р., яка була відкрита в червні 1999 р. в приміщенні Звенигородського ветуправління , як структурний підрозділ Олександрівської філії  ВАТ ВНП « Укрзооветпромпостач» відповідно до наказу  № 12 від 3.02.1999 р. директором Олександрівської філії ОСОБА_5 та з дозволу на відкриття та оренду приміщення  бувшого директора Звенигородської ветстанції ОСОБА_4 Також просить зобов»язати ОСОБА_5 видати наказ про признання працюючою позивачки у ветаптеці у вищевказаний період, зобов»язати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сприяти позивачці у оформленні необхідної документації для оформлення стажу роботи та стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внески до Пенсійного фонду , до фонду соцстраху за вищевказаний період роботи ОСОБА_1 у ветаптеці реалізатором. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що у ветаптеці реалізатором був оформлений  її нині покійний чоловік ОСОБА_6 , який на той час працював директором Звенигородської ветлабораторії,  по сумісництву. А насправді замість свого чоловіка ОСОБА_6 у ветаптеці в період з 1.06.1999 р. по 23.10.2000 р. та з 1.09.2002 р. і по 30.10.2004 р. працювала позивачка,  однак при цьому вона зарплату не отримувала і офіційно прийнята на роботу не була . Позивачка працювала у ветаптеці, щоб заробити гроші для їх сім»ї  , поскільки в них   четверо дітей, однак всі кошти від роботи в аптеці забирав ОСОБА_6 і віддавав їх ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та на утримання коханки ОСОБА_7 та її позашлюбного сина з чоловіком позивачки Романа. Саме з цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_5  спеціально сприяли відкриттю аптеки , так, як після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_6 14.09.2007 р. та відкриття спадщини виявилося , що всі кошти, які були на банківських рахунках сім»ї вкрадені цими особами та витрачені на навчання коханки та утримання її сина.

    Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився , надав суду письмову заяву в якій просить розглянути справу в його відсутності  та пояснив,  що позов не визнає , так як чоловік позивачки ОСОБА_6 був директором райветлабораторії  і до створення управління ветмедицини  в районі в січні 2003 р. , йому ніяк підпорядкований не був. Відкриття апетеки ОСОБА_6  було погоджено зі свідком , як з держветінспектором району. Чи працювала в цій аптеці, як реалізатор позивачка йому невідомо, однак реалізатором в ній могла працювати лише людина , яка має спеціальну ветеринарну освіту, якої позивачка не має.

 Відповідач по справі ОСОБА_5 отримав копію позовної заяви з додатками, про що свідчить повідомлення про їх вручення та виклик на попередній розгляд слухання справи, яка направлена була за адресою, яку вказала позивачка по місцю його роботи.Також у суда є підтвердження , що  за місцем роботи відповідача було вручено працівнику повідомлення про час та місце розгляду справи для передачі відповідачу ОСОБА_5Д .

Враховуючи викладене, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за наявними у справі доказами.

    Допитані в якості третьої  особи на боці відповідачів представники Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі, Черкаської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали, просять в його задоволенні відмовити і пояснили, що страховий стаж та розмір пенсії визначається згідно до Закону України  « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» , а до цього Закону визначався на підставі Закону України « Про пенсійне забезпечення». Страховий стаж за період про  який  просить позивачка був зарахований її чоловіку ОСОБА_6, який і був платником страхових внесків, недоїмки по податкам не було, а тому стягувати їх будь з кого потреби немає. Якщо позивачка працювала у ветаптеці реалізатором, то вона відповідно повинна була подати заяву про це,укласти трудовий договір, про що  повинні бути належні записи в трудовій книжці, відповідні дані у відомостях про зарплату та інших первинних бухгалтерських документах.  Згідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого  постановою КМ України від 12.08.1993 р. № 637 з допомогою свідків в позасудовому порядку підтвердження трудового стажу можливе лише в разі , якщо документи не збереглися, про що повинна свідчити довідка з архіву. В даному випадку такий порядок підтвердження трудового стажу недопустимий.

    Вислухавши  учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

    Судом встановлено , що позивачка ОСОБА_1  перебувала в зареєстрованому  шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 1.05.1974 р. №15 аж до його смерті 14.09.2007 р. Чоловік позивачки по основній роботі працював директором Звенигородської райветлабораторії. Цей факт сторонами не оспорюється і доказування не потребує.

    Позивачка надала суду довідки від 20.10.2003 р. та 10.09.2007 р., видані Олександрівською філією ВАТ ВНП « Укрзооветпромпостач» про заробітну плату  ОСОБА_6 на роботі по сумісництву у ветаптеці, яка була відкрита у м. Звенигородці у арендованих приміщеннях, за період з 1999 р. по 2006 рік . Як вбачається з цих довідок  ОСОБА_6 працював у ветаптеці,  за що і отримував заробітну плату. Статтею 56 Закону України « Про пенсійне забезпечення» від 6.12.1991 р., який діяв до прийняття Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачалося , що до стажу роботи зараховується робота , виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, організаціях, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також будь-яка інша робота за умови сплати страхових внесків. Згідно до ст. 62 цього Закону основним документом , що підтверджує стаж роботи , є трудова книжка , а при відсутності трудової книжки Порядок підтвердження наявного трудового стажу встановлюється КМ України.  З набранням чинності Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1.01.2004 р. згідно до ст. 24  цього Закону страховий стаж -  це період  (строк),  протягом  якого  особа підлягає  загальнообов'язковому  державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ст. 21 Закону України«Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду ведуть  облік  усіх застрахованих осіб  та  персоніфікований  облік  надходження  страхових внесків, створюють  і  забезпечують  функціону-вання   єдиного   державного автоматизованого   банку   відомостей   про   застрахованих  осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на  накопичувальних пенсійних рахунках.

Позивачка ОСОБА_1 пояснила , що насправді замість чоловіка у ветаптеці в період з 1.06.1999 р. по 23.10.2000 р. та 3 1.09.2002 р. по 30.10.2004 р. працювала вона, однак записів про це в її трудовій книжці немає, так як на роботу за трудовим договором вона не приймалась, заробітну плату не отримувала, пенсійні та страхові внески не платила. Поскільки заробітну плату отримував ОСОБА_6 , то він і був платником внесків до Пенсійного фонду і як пояснили представники Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі, Черкаської області  недоїмки по пенсійним внескам він не мав.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений  постановою КМ України від 12.08.1993 р. № 637, передбачає встановлення наявного трудового стажу з допомогою свідків  лише в тому випадку, якщо документи не збереглися, а тому не може бути застосований до позивачки.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає і в задоволенні позову слід відмовити повністю.

    Позов також не підлягає задоволенню і тому , що позивачкою  пропущено трирічний строк позовної давності щодо позовних за період з 1.06.1999 р. по 1.01.2004 р. , так як відповідно до  ст. ст. 71,80 ЦК України  передбачено , що закінчення строку позовної давності до пред»явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо позивачка дійсно працювала у ветаптеці реалізатором, не будучи належним чином оформленою на роботу, то з того часу вона і повинна була знати про порушення  своїх  прав і з того ж часу починається перебіг строку позовної давності.

       На підставі Закону України«Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Закону України « Про пенсійне забезпечення»  ,Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого  постанової КМ України від 12.08.1993 р. № 637, Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про встановлення фактів , що мають юридичне значення» від 31.03.1995 р. № 5 , із змінами № 15 від 25.05.1998 р.  та керуючись ст.ст.  10,11, 60,61, 208,209, 212-215 ,218 ЦПК України,  суд -

                                                       в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 , третя особа Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі, Черкаської області про встановлення факту роботи у ветаптеці реалізатором та видачі наказу , стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесків до Пенсійного фонду за період роботи ОСОБА_1 у ветаптеці – відмовити.

Від сплати судового збору сторони звільнити на підставі ст. 4 Декрету КМ України « Про державне мито».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасоване.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Черкаської області через Звенигород-ський  районний суд.

Суддя