УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Чернівці «24 » червня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                   Кузняка В.О.

суддів                                Горецької C.O., Давнього В.П.

за участю прокурора   Сілічевої А.В.

та адвоката                      ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_1 та в її інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2008 року , -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою освітою, неодружена має на утримання неповнолітню доньку 1999 року народження, непрацююча, раніше судима:

вироком Ленінського районного суду м. Чернівців від 11.03. 2002 року за ст. ст.185 ч.3, 70 КК України на два роки позбавлення волі, умовно-достроково звільнена на 7 міс. 17 днів;

вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09.03.2005 року за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України на один рік три місяці позбавлення волі, умовно-достроково звільнена на 3 міс. 7 днів, -

засуджена за ст. 121 ч.1 КК України на п'ять років позбавлення волі, за ст. ст.

185 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі.

На  підставі  ст.70  ч.1   КК  України  за  сукупністю  злочинів  шляхом

поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено

покарання п'ять років позбавлення волі.

Справа № 11-197/2008р.    

 Головуючий у І інстанції: Волошин С.О.

Категорія: ст. ст. 121 4.1, 185 ч.2 КК України 

Доповідач: Горецька C.O.

2

Міра запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 залишена тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислено з 03.08.2007 року.

Стягнуто з засудженої ОСОБА_1     на користь Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги витрати за лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 2851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна) гривня 20 коп. Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_1 визнана винною у тому, що 09.07.2007 року приблизно о 00.00 год. перебуваючи в приміщенні лікарні швидкої медичної допомоги, яка знаходиться по вул.  Фастівська в м. Чернівці, переслідуючи мету направлену на таємне викрадення чужого майна з палати № 8 хірургічного відділення лікарні з тумбочки таємно викрала мобільний телефон марки «Самсунг Х-630», вартістю 780 грн. зі стартовим пакетом мережі «УМЗ » вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились 14 грн., чим заподіяла потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 819 грн.

Крім цього, 02.08.2007 року приблизно о 14.50 год., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвірї будинку АДРЕСА_2, зустріла ОСОБА_3 і на грунті особистих неприязних відносин, умисно, протиправно, нанесла їй один удар кухонним ножем, який мала при собі, в живіт, чим спричинила останній тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

На вказаний вирок надійшли апеляції від засудженої ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої, де ставиться питання про скасування вироку суду в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України та її виправдання, оскільки на їх думку, вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження ні на досудовому ні в судовому слідстві. Вважають, що явка з повинною одержана незаконним шляхом, покази свідків, які суд взяв до уваги, є суперечливими і не можуть бути доказом вини засудженої, призначене судом покарання за ст. 121 ч.1КК України не відповідає особі винної, є явно несправедливим, а сам злочин був скоєний в результаті сильного душевного хвилювання.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляцій в інтересах ОСОБА_1., прокурора, що вважала вирок суду відносно ОСОБА_1 законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Районний суд вірно встановив фактичні обставини справи і прийшов до правильного висновку про винуватість засудженої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і в обґрунтування цього навів у вироку суду відповідні мотиви на підставі зібраних та досліджених по справі доказів.

Крім того, не знайшли свого підтвердження і посилання апелянтів у скарзі на те, що під час досудового слідства з боку працівників міліції був застосований фізичний та моральний тиск, оскільки з матеріалів справи слідує, скарг на факти застосування до неї незаконних методів слідства від засудженої не надходило, а ОСОБА_1   на  протязі  всього  досудового  слідства,   будучи  неодноразово

3

допитаною в якості підозрюваної, обвинуваченої повністю визнавала себе винною, детально розповідала як і при яких обставинах вона викрала телефон (а.с.75-76, 84).

Дії засудженої ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ст. 121 ч.1 ЮС України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Твердження апелянтів, відносно того, що засуджена ОСОБА_1 спричинила потерпілій ОСОБА_5 дані тілесні ушкодження, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання та те, що вона не усвідомлювала своїх дій в повній мірі, судова колегія вважає безпідставними.

В ході досудового слідства та в судовому засіданні ОСОБА_1 визнала свою вину повністю і дала показання про те як і при яких обставинах вчинила злочин і ці обставини, при яких був вчинений злочин, свідчать про те, що ОСОБА_1 діяла умисно, і в момент вчинення злочину, перебувала в стані алкогольного сп'яніння

Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_1 то вона обрана у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КПК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винної та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_1 розкаялася у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, активно сприяла розкриттю злочинів, має на утриманні неповнолітню дитину, є хворою на туберкульоз, тому суд обрав мінімальні строки позбавлення волі передбачені санкціями ст.ст. 121 ч.1, 185 ч.2 КК України і підстав для зміни вироку в цій частині не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.