Справа № 22-Ц-1240/08

Головуючий в суді І інстанції Бабой О.М.

Категорія 01, 11, 12                                          

Доповідач в суді П інстанції Сліпченко О.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 липня 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Сліпченка О.І.,  суддів Тракало В.В.,  Волохова Л.А.,  при секретарі Терех Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві матеріали справи за апеляційною скаргоюОСОБА_1,  ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно та зустрічного позову ОСОБА_2' до ОСОБА_3,  третя особа: ОСОБА_1,  ОСОБА_4 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3,  щодо визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним,  -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду,  вислухавши учасників процесу,  перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія судців

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року позивачка ОСОБА_3 звернулась із названим позовом,  який обґрунтовувала тим,  що в березні 2007 року відповідачка ОСОБА_1,  запропонувала їй купити у неї за 15 000 грн. житловий будинок,  розташований по АДРЕСА_1.

27 червня 2007 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 кошти в сумі 15 000 грн.,  що підтверджується розпискою.

Відповідно до договору-дарування від 12 листопада 2003 року,  спірний будинок належить сину відповідачки ОСОБА_1 ,  який надав генеральне доручення від 25 липня 2007 року,  яким уповноважено сина позивачки ОСОБА_3,  вчиняти від його імені всі дії стосовно юридичного оформлення спірного будинку.

24 жовтня 2007 року ОСОБА_3 отримала письмову заяву від ОСОБА_1 ,  в якій останній зазначив,  що спірний будинок належить йому на праві власності,  у зв'язку з чим позивачка повинна була до 24 листопада 2007 року його звільнити.

Просила суд,  вважаючи,  що сторони домовилися щодо істотних умов договору,  що підтверджується письмовими доказами,  та відбулося часткове виконання договору,  але відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення,  визнати договір купівлі - продажу дійсним та визнати право власності на спірний будинок..

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом,  який обґрунтувала тим,  що в березні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до неї щодо здачі в оренду будинку,  який належить на праві приватної власності сину,  який дав згоду на оренду. Наміру продавати даний,  будинок вони з сином не мали. В березні місяці 2007 року вона віддала позивачці ключі від будинку. Письмових угод ні вона,  ні її син не укладали,  все здійснювалось за усною домовленістю,  про те однією з умов було звільнення будинку за першої вимоги. Будь - яких інших домовленостей не мала.

Згодом з'явився покупець та син попросив ОСОБА_4,  щоб останній та позивачка звільнили будинок. ОСОБА_4 пообіцяв допомогти в оформленні документів для укладення договору купівлі - продажу будинку та його послуги повинні були компенсуватися за рахунок оплати проживання позивачки в орендованому помешканні.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2007 року позов ОСОБА_3 задоволено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вище вказаним рішенням суду апелянти звернулись з апеляційними скаргами,  в яких просять рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2007 року скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення,  яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову,  суд першої інстанції встановив що саме 27 червня 2007 року,  між сторонами відбулося фактичне виконання .умов договору купівлі - продажу житлового будинку,  посилаючись на те,  що було передано кошти,  другий примірник ключів від будинку,  технічну та правовстановлюючу документацію,  розпочато ремонт спірного будинку.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

Згідно  ст.  628 ЦК України «Зміст договору становлять умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та умови,  які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства»

Відповідач ОСОБА_1,  який є власником спірного будинку,  вказував,  що не мав наміру продавати будинок позивачці за 15 000 грн.,  а мав~ намір продати за 60 000 грн. (оцінка МБТІ будинку становить 28 982 грн. ) - таким чином між сторонами не було обумовлено ціну,  за яку буде продано спірний будинок.

Відповідно до вимог  ст.  657 Цивільного кодексу України « Договір купівлі-продажу земельної ділянки,  єдиного майнового комплексу,  житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого- майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації»

Тому,  до висновків суду першої інстанції,  про те,  що договір купівлі - продажу спірного будинку було укладено в момент передачі грошей за будинок - 27.06.2007 р. колегія суддів відноситься критично.

Оскільки,  відповідачка ОСОБА_1 не була власником будинку,  не була уповноважена сином,  власником будинку,  продавати будинок та отримувати за нього кошти,  крім того згідно розписки (а.с. 7) не вбачається,  що саме предметом договору купівлі-продажу між сторонами є спірний будинок,  в якій обомовлено всі істотні чмови передбачені для даного виду логоворів.

Таким чином,  задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції було порушено  ст.  203 ЦК України,  яка вказує загальні вимоги,  додержання яких необхідно для чинності правочинну а саме:

Зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства,  а також моральним засадам суспільства.

Волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі,  встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,  що обумовлені ним.

На "дані обставини суд першої інстанції увагу не звернув,  виніс рішення з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене,  рішення суду без змін залишатися не може та підлягає скасуванню з одночасним ухваленням по суті позовних вимог нового рішення.

На підставі наведеного та керуючись  ст.   ст.  307,  309 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1,  ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2007 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно - відмовити,  та задоволити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення таможе бути оскаржено до

Верховного Суду України протягом двох місяців.