Справа № 22ц-420/08

Головуючий 1 інстанції - Гусєв О.Г.

Доповідач - Кемеровська Н.В.

Категорія - 32

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

 ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2008р.                                                                            м. Одеса

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М. ,

При секретарі - Возіян Д.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.10.07р., -

встановила:

09.06.06р. ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2.про відшкодування шкоди.

В обгрунтування своїх вимог посилалась ца^те, що 03.11.02р. на автодорозі Київ -Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинув її син ОСОБА_3.

Порушення Правил дорожнього руху допустив водій автомашини «Мазда-626» держномер НОМЕР_1 ОСОБА_4. , право керування якому передав власник автомашини ОСОБА_2., який знаходився поруч із водієм.

Вироком Іванівського районного суду Одеської області від 11.04.05р. ОСОБА_4.  визнаний винним в скоєнні злочину та засуджений до п*яти років позбавлення волі із іспитом в три роки.

Позивачка стверджувала, що ОСОБА_2. як власник джерела підвищеної небезпеки повинен відповідати за заподіяння їй майнової та моральної шкоди.

Розмір майнової шкоди позивачка визначила в сумі 8532, 25 грн.(витрати на поховання).компенсації моральної шкоди в сумі 70000 грн., які просила стягнути з відповідача.

ОСОБА_2. звернувся із зустрічним позовом про стягнення із ОСОБА_1 70000 грн., мотивуючи тим, що пред*явленим необгрунтованим позовом ОСОБА_1 заподіяла йому моральні страждання.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.10.07р. в позовах відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про скасування рішення в частині відмови в задоволенні її позовних вимог, ухвалення нового рішення про задоволення її позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального права.

Заслухав                       доповідь           судді-доповідача, доводи           апеляційної

скарги, заперечення на неї, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом встановленого 03.11.02 р. ОСОБА_4. , керуючи автомобілем Мазда-626 держномер НОМЕР_1, належним ОСОБА_2., скоїв наїзд на дерево, в результаті чого загинув син позивачки - ОСОБА_3.

Вироком Іванівського районного суду Одеської області від 11.04.05р. Соловйов визнай винним за засуджений за  ст. 286 ч.2 КК України.

Зазначеним вироком задоволений цивільний позов в кримінальній справі і на користь батька ОСОБА_3. - ОСОБА_5. стягнуто 26332, 25 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову до ОСОБА_2, який був власником автомобілю, суд обґрунтовано застосував  ст. 1187 ЦК України, згідно якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності,  інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об*єктом, використання, зберігання,  або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92р. ( з наступними змінами) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського віддання, оперативного управління або з інших підстав (договір оренди, довіреності тощо).

Матеріалами кримінальної справи, яка оглянута судом першої інстанції та апеляційним судом, підтверджено, що експлуатував автомобіль ОСОБА_4.  за усним дозволом ОСОБА_2, який знаходивдцв автомобілі.При цьому ОСОБА_4.  мав при собі посвідчення на право керування транспортним засобом, тобто експлуатував автомобіль на правовій основі.

Виходячи з наведених норм ЦК України виключається цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за заподіяння шкоди батькам загиблого ОСОБА_3.

Не заслуговує на увагу довод апелянта ОСОБА_1 про обов*язковість притягнення до відповідальності відповідача та стягнення з нього витрат на поховання ОСОБА_3. з вищеназваних підставу також з врахуванням того, що витрати на поховання в сумі 11332, 25 грн. були стягнуті із ОСОБА_4 , що підтверджено позовною заявою потерпілого ОСОБА_5. (чоловіка позивачки) в кримінальній справі та вироком суду.

Не є підставою для задоволення скарги ОСОБА_1 і довод апелянта про те, що вона не отримала відшкодування шкоди з ОСОБА_4  та вирок фактично не виконується, оскільки ці обставини не є підставою для відшкодування шкоди ОСОБА_2.

Судова колегія вважає, що суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи і правильно застосував норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що рішення повинно бути скасовано, тому що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст.  308 ч.1.п.1., 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.10.07р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.