Справа № 22-Ц-2338/08

Головуючий в суді І інстанції Чиркова Г.Є.

Доповідач в суді П інстанції Сліпченко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

и 04 серпня 20Q8 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Лащенка В.Д.,  суддів: Гуль В.В,  Сліпченка О.І.,  при, секретарі: Приходько Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 2 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди,  -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія судців,  -

встановила:

У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулася в суд із названим позовом до ОСОБА_1,  який обґрунтовувала тим,  що між нею та відповідачем 15 березня 2007 року був укладений,  договір позики,  відповідно до якого вона передала у власність ОСОБА_1 348 450 грн.,  які остання зобов'язалася повернути 5 квітня 2007 року.

З квітня 2007 року ОСОБА_1 повернуто частину позики в сумі 146 450 грн. та між сторонами укладено договір про внесення змін до договору від 15 березня 2007 року в частині строку остаточних розрахунків,  відповідно до якого ОСОБА_13обов'язувалася повернути грошові кошти,  а саме 202 000 грн.,  до 11 квітня 2007 року та домовились про забезпечення договору пенею,  у розмірі 0, 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення виконання,  а також обумовили зобов'язання ОСОБА_1 в тому ж випадку сплачувати суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Посилаючись на те,  що ОСОБА_13обов'язання щодо повернення 202 000 грн. не виконані,  ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час Прострочення та пені в розмірі 315 849 грн. 35 коп. та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 2 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на її користь розмірі 315 849 грн. 35 коп.3аборгованості за договором позики у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове,  яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог,  посилаючись на неправильне застосування-'судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції правильно вважав що відповідно до п. 5 договору сторони домовилися також про забезпечення його пенею у розмірі 0, 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення виконання,  а також обумовили зобов'язання відповідачки в цьому ж випадку сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення,  що відповідає вимогам  ст.   ст. . 549 та 625 ЦК України.

Відповідачкою зобов'язання щодо повернення 202 000 грн. не виконано,  що в судовому засіданні не заперечувалося.

Відповідно до  ст.  526 ЦК України зобов'язання .має виконуватися належним чином відповідно до умов договору,  а в разі порушення боржником цих вимог,  останній повинен згідно з вимогами  ст.   ст.  610,  611,  625,  п. 1 ч.1  ст.  1049 та ч.1  ст.  1050 ЦК України сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання: та пеню,  про яку домовилися сторони.

Доводи апелянта про те,  що позивач відмовився прийняти запропоноване боржником виконання,  чим своїми навмисними діями збільшив заборгованість суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги оскільки згідно вимог  ст.  613 ЦК України це може стосуватися лише вимог,  належного виконання зобов'язань (у передбачений умовами договору строк та розмірі),  а таких обставин,  згідно матеріалів справи в діях відповідача не встановлено.

Крім того,  суд правомірно не прийняв до уваги доводи ацелянта про інші договірні зобов'язання між сторонами,  які необхідно брати до уваги так як вони даного предмету спору не стосуються.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Колегія суддів вважає,  що рішення місцевого суду постановлене щ повно з'ясованих обставинах,  відповідає вимогам норм матеріального і процесуального законодавства,  підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.  ст. " 307,  308 ЦПК України,  колегія судців,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 2 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.