Справа № 2 – о – 101/09.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 26 » лютого 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – судді Шестакової З.С.
народних засідателів – Бездітної О.І.,
ОСОБА_1
при секретарі – Демченко М.Л.
за участю заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа: Відділ РАГС Нікопольського міськрайонного управління юстиції про визнання гр. безвісно відсутнім, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулася до суду із заявою про визнання громадянина безвісно відсутнім, посилаючись на наступні обставини.
Вона з 30.11.1983 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
07 травня 2004 року ОСОБА_3 покинув своє помешкання, повідомивши, що їде до м. Донецьк, із того часу їй нічого не відомо про його місцезнаходження. За колишнім постійним місцем проживання ОСОБА_3 не з'являвся і на даний момент там не проживає.
З приводу тривалої відсутності ОСОБА_3 за місцем проживання вона зверталася до Нікопольського МВ УМВС України у Дніпропетровській області, однак у ході проведених розшукових заходів його місце перебування встановити не виявилося можливим.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 відсутній за ПМП більше 4-х років, про його місце перебування нічого невідомо, заявниця просить суд задовольнити заяву.
У судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.
Представник зацікавленої особи у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про слухання справи за його відсутності.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили у судовому засіданні факт відсутності ОСОБА_3 за колишнім ПМП більше 4-х років.
Вислухавши заявника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 ЦК України « Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою , якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування ».
Як було встановлено у судовому засіданні, заявниця з 30.11.1983 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
07 травня 2004 року ОСОБА_3 покинув своє помешкання, повідомивши, що їде до м. Донецьк, із того часу їй нічого не відомо про його місцезнаходження. За колишнім постійним місцем проживання ОСОБА_3 не з'являвся і на даний момент там не проживає.
З приводу тривалої відсутності ОСОБА_3 за місцем проживання вона зверталася до Нікопольського МВ УМВС України у Дніпропетровській області, однак у ході проведених розшукових заходів його місце перебування встановити не виявилося можливим ( а. с. 5 - 8 ).
Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім необхідно заявниці для врегулювання шлюбно – сімейних відносин.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 дійсно не відсутній за колишнім місцем проживання більше 1 року, його місце перебування невідоме, зв’язку з ним немає, а тому його слід визнати безвісно відсутнім.
Керуючись ст. 43 ЦК України , ст.10,11,14,15,213-215, 249 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісно відсутнім.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яка , у свою чергу, може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд, або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ:
НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ: