Справа № 2 – 81/09.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    « 26 » січня 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді   Шестакової З.С.

    при секретарі –             Демченко М.Л.

    за участю позивача –   ОСОБА_1

представника

третьої особи –             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради про визнання договору купівлі – продажу недобудованого житлового будинку від 14.11.2007 року дійсним, визнання права власності на недобудований житловий будинок ,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання договору купівлі – продажу недобудованого житлового будинку від 14.11.2007 року дійсним, визнання права власності на недобудований житловий будинок, посилаючись на наступні обставини.

Він 14.11.2007 року згідно договору купівлі – продажу придбав у ОСОБА_3 у власність об’єкт недобудованого житлового будинку, загальною площею 96,8 м2 який розташовується за адресою:АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 0,06 га.

Вказаний об’єкт нерухомості ОСОБА_3 передав позивачу згідно акту прийому – передачі від 14.11.2007 року.

Земельна ділянка, на якій розташований спірний об’єкт нерухомості, була згідно рішення № 19 від 15.01.1993 року передана ОСОБА_3, однак листом від 14.07.2007 року ОСОБА_3 від вказаної ділянки відмовився.

Згідно довідки Нікопольської МБТІ № 3169 від 10.11.2008 року інвентаризаційна вартість недобудованого житлового будинку, який розташовується за адресою: АДРЕСА_1, складає 59617 грн. та становить 52 % готовності.

Однак на даний час Нікопольське КП МБТІ відмовляє позивачу у реєстрації його права власності на спірне нерухоме майно, оскільки договір купівлі – продажу, за яким його було відчужено, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: він не був нотаріально завірений.

При цьому позивач посилається на те, що при укладенні спірного договору                   купівлі – продажу між сторонами було досягнуто згоди з приводу усіх його істотних умов і він був повністю виконаний сторонами.

На час укладення спірного договору відповідач не мав змоги отримати необхідні документи для того, щоб нотаріально його посвідчити, а згодом не зміг цього зробити через фінансову неспроможність.

Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем під час укладення спірного договору купівлі – продажу було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, цей договір було виконано у повному обсязі, частка недобудованого майна є незначною, позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про слухання справи за його відсутності. Проти позову не заперечує.

    Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

    Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Згідно ч.2 ст.220 ЦК України  якщо сторони домовились відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

    Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України  у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.

Як було встановлено судом, позивач згідно договору купівлі – продажу від 14.11.2007 року придбав у ОСОБА_3 у власність об’єкт недобудованого житлового будинку, загальною площею 96,8 м2 який розташовується за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 0,06 га.

Вказаний об’єкт нерухомості ОСОБА_3 передав позивачу згідно акту прийому – передачі від 14.11.2007 року.

Земельна ділянка, на якій розташований спірний об’єкт нерухомості, була згідно рішення № 19 від 15.01.1993 року передана ОСОБА_3, однак листом від 14.07.2007 року ОСОБА_3 від вказаної ділянки відмовився.

Згідно довідки Нікопольської МБТІ № 3169 від 10.11.2008 року інвентаризаційна вартість недобудованого житлового будинку, який розташовується за адресою:                        АДРЕСА_1, складає 59617 грн. та становить 52 % готовності.

Однак на даний час Нікопольське КП МБТІ відмовляє позивачу у реєстрації його права власності на спірне нерухоме майно, оскільки договір купівлі – продажу, за яким його було відчужено, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: він не був нотаріально завірений ( а. с. 5-12 ).

При цьому судом встановлено, що при укладенні спірного договору                   купівлі – продажу між сторонами було досягнуто згоди з приводу усіх його істотних умов і він був повністю виконаний сторонами.

Так як на час укладення спірного договору відповідач не мав змоги отримати необхідні документи для того, щоб нотаріально його посвідчити, а згодом не зміг цього зробити через фінансову неспроможність, суд вважає, що позивач не має змоги посвідчити цей договір нотаріально з поважної причини.

Тому суд вважає, що укладений між сторонами договір відповідав їх справжній волі, є дійсним, у зв'язку з чим за позивачем слід визнати право власності на спірний об’єкт нерухомості, задовольнивши тим самим його позов.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 220,331 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,217,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі – продажу об’єкту недобудованого житлового будинку, загальною площею 96,8 м2 який розташовується за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 0,06 га, готовністю 52 %, укладений 14.11.2007 року у простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності об’єкт недобудованого житлового будинку, загальною площею 96,8 м2 який розташовується за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 0,06 га, готовністю 52 % та визнати цей об’єкт таким, що підлягає державній реєстрації.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: