Справа № 2 – 38 – 2009

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ                                         УКРАЇНИ

24 КВІТНЯ 2009 ОСОБА_1 РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          У СКЛАДІ:

                   СУДДІ                       СМІРНОВІЙ І.О.

               ПРИ СЕКРЕТАРІ                          ПОДУСТ С.В.

                                ЗА УЧАСТЮ АДВОКАТА                        ОСОБА_2

РОЗГЛЯНУВШИ У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ  ЗАСІДАННІ  У ЗАЛІ СУДУ  В С.М.Т. САРАТА

ЦИВІЛЬНУ СПРАВУ ЗА ПОЗОВОМ

ОСОБА_3

ДО

ОСОБА_4

ПРО

СТЯГНЕННЯ ЗАЛОГУ У СУМІ 124.055 ГРИВЕНЬ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ,

СУД

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, вказуючи, що  у вересні 2007 року домовився з відповідачкою  про купівлю – продаж квартири № 9 по вулиці Котовського у смт Сарата Одеської області, за узгодженою ними ціною 15.000 доларів США, що в еквіваленті на гривні складає 124.055 гривень, на час подання позову до суду.

07 січня 2008 року він передав відповідачці 10.000 доларів США, отримавши від неї розписку, а потім через «Вестерн Юніон» перевів їй ще 10.950 евро, і попросив почати оформляти квартиру, як спадкоємицю тому, що вказана квартира належала її бабусі.

По теперішній час відповідачка не оформила спадщину, ухиляється від укладання договору купівлі – продажу квартири, тому позивач просив стягнути з відповідачки: сплачений завдаток за квартиру АДРЕСА_1, у розмірі 124.055 гривень; моральну шкоду - 1.700 гривень; за надання правових послуг 500 гривень; а також судові витрати.

             У період розгляду справи 13.10.2008 року,  позивач змінив свої позовні вимоги, просив суд прийняти рішення, яким визнати договір купівлі – продажу квартири заключним тому, що виконав всі свої зобов’язання, а позивачка ухиляється від реєстрації вказаного договору в нотаріальній конторі.

    У судовому засіданні представник позивача, діюча на підставі довіреності, ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що відповідачка не оформила спадщину, не має прав на вказану квартиру -     відмовилася від підтримання позову про визнання договору купівлі – продажу квартири дійсним. Підтримала позов про стягнення з відповідачки на користь позивача: сплаченого завдатку у сумі 15.000 доларів США, який на час розгляду справи по курсу долара США до гривні складає 115.500 гривень;  моральної шкоди – 1.700 гривень; витрати на юридичну допомогу 1.000 гривень; та судових витрат, і  просила позов задовольнити.

    Відповідачка, будучи  належним чином повідомленою про дату та час слухання справи, до суду  не з’явилася,  просила суд розглянути справу у  її відсутності. Не заперечувала проти отримання від позивача 15.000 доларів США за вказану квартиру, вказуючи, що не відмовлялася від свого наміру продати квартиру позивачу і зробить це при настанні можливості оформити правовстановлюючи документи на квартиру.

- 2 -

            Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

    Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, пов'язані з захистом права власності.

             Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 386, ст. 387 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися  до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

            У судовому засіданні встановлено, що у вересні 2007 року сторони домовилися про купівлю-продаж квартири № 9 з господарськими спорудами і гаражем у будинку № 5 по вулиці Котовського у смт Сарата за 15.000 доларів США. На виконання  домовленості 07.01.2008 року позивач сплатив відповідачці аванс у сумі 10.000 доларів США, про що свідчить розписка відповідачки, а також перерахував через «Вестерн Юніон» 5.000  доларів США (а.с.7,8-13).

           Відповідачка отримала вказану суму грошей і взяла на себе зобов’язання продати квартиру позивачеві (а.с.7).

           У попередньому договору між сторонами конкретні строки договору купівлі – продажу квартири не були оговорені. Сторони домовилися оформити договір, коли позивачка прийме спадщину на вказану квартиру.

             Згідно  до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору  купівлі – продажу може бути товар, який є в продавця на момент укладення договору або буде  створений  (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, тобто  зазначена норма  допускає укладення договору купівлі –продажу  майна, яке не є об’єктом права власності продавця на момент укладення договору.  

             Разом з тим, виходячи з аналізу положень ч. 2 ст. 200, ст.ст. 657, 662 ЦК України, ч. 1 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», норма ч. 1 ст. 656 ЦК  містить виключення, а саме –не може бути укладений  договір купівлі – продажу нерухомого майна, яке не є об’єктом права власності продавця на момент укладення договору, оскільки такий договір  не міг бути посвідчений  нотаріально в момент цього укладення через відсутність у продавця документів  про належність  йому квартири на праві власності, хоча цей договір підлягав  обов’язковому нотаріальному посвідченню.

              Право власності у відповідачки, як спадкоємиці, на вказану квартиру, на підставі ч. 2 ст. 1299 ЦК України, виникає з моменту державної реєстрації цього майна на відміну від часу виникнення  права власності на інше спадкове майно (ч. 3ст. 1223 ЦК).

              Суд вважає, що у відповідачки не було ніяких правових підстав брати гроші у позивача за квартиру, яка їй не належить і до цього часу, і яку вона не оформила належним чином.

              Тому суд вважає, що з відповідачки підлягають стягненню безпідставно отримані гроші позивача у сумі 15.000 доларів США,  що, відповідно курсу гривні на день розгляду справи, складає 115.500 гривень. У зв’язку з тим, що у розписки указано, що отримані гроші за квартиру є аванс, а не задаток, тому підлягають стягненню тільки передані гроші.

                У зв’язку з тим, що відповідачка добровільно не повернула незаконно отримані гроші, вона  повинна сплатити позивачу судові витрати: держмито у сумі 1.155 гривень;  30 гривень – за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу  та  1.000 гривень за надання  юридичної допомоги, усього в сумі 117.685 гривень.

                 Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають тому, що вони не були оговорені у попередньому договорі, позивачу було відомо, що у відповідачки відсутні документи на спірну квартиру.

- 3 -

КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 3- 8, 10, 11,   83, 84, 88, 212 - 215, 294 ЦПК УКРАЇНИ, СТ. СТ. 386, 387, 635, 655-657  ЦК УКРАЇНИ,

СУД

В И Р І Ш И В :

        ПОЗОВ ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО. СТЯГНУТИ З ОСОБА_4 ГРИГОРІВНИ НА КОРИСТЬ ОСОБА_3: 115.500 (СТО П*ЯТНАДЦЯТЬ ТИСЯЧ П*ЯТСОТ) ГРИВЕНЬ; СПЛАЧЕНЕ ДЕРЖМИТО У СУМІ 1.155 (ОСОБА_5 СТО П*ЯТДЕСЯТ П*ЯТЬ) ГРИВЕНЬ; 30 ГРИВЕНЬ ЗА ІНФОРМАЦІЙНО – ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ; 1.000 (ОСОБА_5) ГРИВЕНЬ ЗА ЮРИДИЧНУ ДОПОМОГУ; УСЬОГО 117.685 (СТО СІМНАДЦЯТЬ ТИСЯЧ ШІСТСОТ ВІСІМДЕСЯТ П*ЯТЬ)  ГРИВЕНЬ.          

                         В ІНШІЙ ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_3 – ВІДМОВИТИ.

          НА РІШЕННЯ, ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИ ДНІВ ІЗ ДНЯ ПРОГОЛОШЕННЯ, МОЖЕ ОСОБА_6 ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД.

    РІШЕННЯ СУДУ МОЖЕ БУТИ ОСКАРЖЕНО ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ПРОТЯГОМ ДВАДЦЯТИ ДНІВ ОСОБА_7 ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ, ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД.

                                                      СУДДЯ