копія
Провадження № -
Справа № 11-774/2010 Головуючий в 1-й інстанції Курнос С.О.
Категорія: на постанову Доповідач Козачок С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.12.2010 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючої-судді ОСОБА_1
суддів Козачка С.В., Лінника П.О.
з участю прокурора Войтюка М.П.
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
представників потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9
представника цивільного відповідача ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в розгляді справи, потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_11 на постанову Летичівського районного суду від 18 жовтня 2010 року.
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_12, за ст. 286 ч.3 КК України,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, приватного підприємця, військовозобов’язаного, раніше не судимого,
направлено прокурору Летичівського району для проведення додаткового розслідування з метою вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України.
Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_12 29 червня 2007 року, близько 14 год., керуючи автомобілем „DAIMLER – BENZ 209”, д.н. НОМЕР_1 по автодорозі Стрий – Кіровоград – Знамянка в сторону м. Вінниці, в районі с. Лісо – Березівка Летичівського району Хмельницької області, перед зміною напрямку руху, виконуючи розворот, на порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 ч.2 ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого створив небезпеку для руху водію ОСОБА_5, який керував автомобілем „OPEL – VEKTRA” і рухався зі сторони м. Вінниця зі швидкістю 147 км/год., чим порушив вимоги п. 12.6. г), 12.3 ПДР і вчинив зіткнення з автомобілем „Мерседес” після чого перевернувшись здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які знаходилися на правому узбіччі дороги.
Від отриманих тілесних ушкоджень вказані громадяни загинули на місці пригоди, а водій ОСОБА_5, його пасажири ОСОБА_15, ОСОБА_16 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Повертаючи справу на додаткове розслідування за клопотанням представника потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9, суд вказав на неповноту досудового слідства, яку слід усунути шляхом притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.3 КК України, через порушення ним п.п. 12.6.г), 12.3 ПДР, які потягли тяжкі наслідки, спільно із ОСОБА_12, оскільки їх дії взаємопов’язані між собою і розгляд справи в окремому провадженні може призвести до необ’єктивного прийняття рішення щодо вини обох, та відшкодування спричиненої матеріальної і моральної шкоди потерпілим.
За встановленої місцевим судом швидкості руху автомобіля „Опель” під керуванням водія ОСОБА_5 в 147 км/год. при ДТП дії водія „Мерседес” ОСОБА_12 призвели до виникнення небезпечної обстановки, яка діями водія автомобіля „Опель” ОСОБА_5, а саме фактичним перевищенням ним швидкості руху на даній ділянці, переросла в аварійну обстановку і між цими діями існує причинний зв'язок із наслідками, що настали після ДТП.
В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь в розгляді справи просить постанову суду скасувати, оскільки зібрані по справі докази вказують на причетність до злочину лише одного обвинуваченого - ОСОБА_12
В апеляційних скаргах потерпілий ОСОБА_5 та в його інтересах представник ОСОБА_11 просять постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі. Зазначають, що висновки суду викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи, згідно із якими саме ОСОБА_12 є винуватцем ДТП, наслідком якої стала загибель двох осіб.
Звертають увагу на те, що результати комісійної судової транспортно – трасологічної та автотехнічної експертизи КНДІСЕ від 21.04.2010 року зроблені на підставі вихідних даних, добутих незаконним шляхом.
В запереченні на апеляційні скарги прокурора, який приймав участь в розгляді справи та потерпілого ОСОБА_5, та його представника ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_12 просить постанову суду залишити без зміни, апеляції – без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, потерпілого ОСОБА_5, його представника ОСОБА_8, на підтримку апеляцій, обвинуваченого, представника цивільного відповідача ОСОБА_10, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника потерпілих ОСОБА_9, проти їх задоволення, колегія суддів дійшла висновку про те, що подані на постанову суду апеляції підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із вимогами ст. 281 КПК України, яка регулює питання повернення справи на додаткове розслідування, задоволенню підлягає тільки законне і обґрунтоване, належним чином мотивоване клопотання.
Незалежно від того, ким воно ініційоване, таке клопотання повинно містити посилання на підстави передбачені в законі, на обставини, які необхідно вияснити у випадку неповноти слідства – на докази, які свідчать про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи.
Разом з тим, матеріали кримінальної справи свідчать про те, що при задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_9 про направлення справи на додаткове розслідування з метою притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, суд вказаних вимог закону не дотримався і за відсутності мотивованого клопотання з боку вказаного представника його задоволив, мотивів стосовно такого рішення не навів.
Однак, закон вимагає, що в постанові про повернення справи на додаткове розслідування, крім короткого викладу суті пред’явленого обвинувачення і статті закону за якою воно кваліфіковано, необхідно вказати: доводи клопотання учасників процесу про повернення справи на додаткове розслідування конкретно через неповноту або неправильність досудового слідства; які саме обставини повинні з’ясовуватись; які слідчі дії мають бути проведені; які істотні порушення кримінально – процесуального закону допущені і як їх слід усунути; які дані свідчать про наявність підстав про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб і чому матеріали щодо них не можуть бути виділені в окреме провадження.
Місцевий суд разом з тим, як очевидний доказ вини ОСОБА_5 у вчиненні ДТП поклав в основу суперечливі висновки комісійної судової транспортно – трасологічної та автотехнічної експертизи КНДІСЕ від 21.04.2010 року (а.с. 178 – 194, Т.3), незрозумілі у викладі суду показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також незрозумілі у його ж викладі посилання на дані огляду самим судом місця події у виїзному судовому засіданні 14.10.2010 року із встановленням того, що автомобілі „Мерседес” і „Опель” добре видно на відстані 450 м.
Таким чином, місцевий суд без відповідного рішення, без належної оцінки доказів наперед, висловив думку про винність ОСОБА_5 у ДТП і необхідність кваліфікації його дій за ст. 286 ч.3 КК України, не взявши при цьому до уваги, що у порушенні кримінальної справи проти нього за вказаним законом було відмовлено в стадії досудового слідства.
Закон вимагає, що в постанові про повернення справи на додаткове розслідування недопустимо вирішувати наперед питання про формулювання і обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу, чи переваги одних доказів перед іншими.
За вказаних обставин постанова місцевого суду про направлення справи на додаткове розслідування, з метою притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.3 КК України ОСОБА_5, не відповідає вимогам кримінально – процесуального закону, через що підлягає скасуванню.
Окрім того, колегія суддів для більш повного і об’єктивного розгляду справи звертає увагу, що при новому судовому розгляді належить оцінити показання ОСОБА_12 (Т.1, а.с. 80-81) про рух його автомобіля із виїздом на проїзну частину дороги із швидкістю 10-13 км/год., співставивши їх із його показаннями при відтворенні обстановки і обставин події (Т.1, а.с. 222-226), де був встановлений виїзд автомобіля „DAIMLER – BENZ 209” із узбіччя дороги до місця ДТП в 15,1 м. за 10 секунд (5, 436 км/год.) і від осьової лінії до місця ДТП 5,2 м. за 5,4 секунди (1,872 км/год.), з’ясувавши чи об’єктивний з технічної точки зору при такому русі маневр розвороту на місці ДТП і чи не знаходилась автомашина ОСОБА_5 в цей час в полі його зору, при видимості 270 м., в тому числі при її швидкості 147 км/год.
При цьому місцевому суду належить взяти до уваги розрахунок, що при швидкості руху в 10 км/год. подібна до транспортного засобу ОСОБА_12, автомашина розворот 15,1 м. проїжджає за 4,18 м/с., при швидкості в 13 км/год. за 5,43 м/с.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляції прокурора, потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_11 задоволити.
Постанову Летичівського районного суду від 18 жовтня 2010 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_12 за ст. 286 ч.3 КК України на додаткове розслідування прокурору Летичівського району - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі судів.
Головуюча /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду Козачок С.В.