Справа №2-А-11/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     06 березня 2009 року                                               м. Кодима, Одеської області

Кодимський районний адміністративний суд Одеської області в складі:

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.

при секретарі                                         Гурі С.А.

за участю позивача                                ОСОБА_1              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

        Позивач ОСОБА_2 23 грудня 2008 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2008 року.

        В судовому засіданні свій позов підтримав та пояснив, що 17 грудня 2008 року під час руху власним автомобілем ВАЗ-21099 в м.Києві по вул.Драгоманова    спрацювала автоматична протиугінна система, внаслідок чого  виникли перебої в роботі двигуна. Продовження руху у такому стані через 30-40 секунд призвело  б до автоматичного припиненні подачі пального, що призвело б до зупинки автомобіля. В’язку з цим, не маючи можливості рухатись далі, оскільки попереду було велике перехрестя, змушений був зупинитись на місці зупинки маршрутного автотранспорту. Після зупинки ввімкнув аварійну світлову сигналізацію. Відразу ж біля нього зупинився автомобіль з працівниками ДАІ,  які склали відносно нього протокол за ч.1 ст.122 КУпАП за зупинку транспортного засобу в  забороненому місці. На підставі вказаного протоколу працівник ДАІ виніс постанову, якою на наклав на нього стягнення у вигляду штрафу у розмірі 340 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки правила дорожнього руху України допускають можливість здійснення вимушеної зупинки в місці, де це заборонено, тому просить її скасувати.

        Представник відповідача – управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві  в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений судовою повісткою про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується поштовим повідомленням №1571 від 24 лютого 2009 року,  тому суд відповідно до ч.6 ст.71 та ч.4 ст.128 КАС України вважає можливим справу вирішити без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.        

       Суд, вислухавши позивача, дослідивши надані ним докази та матеріали адміністративної справи встановив наступне.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11.09.1997р., яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов’язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

       Судом встановлено, що 17 грудня 2008 року інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ Дарницького району м.Києва ОСОБА_3 відносно позивача було складено адміністративний протокол серії АД №159324 за ч.1 ст.122 КУпАП про те, що позивач в порушення вимог п.15.9 «е» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року,  17 грудня 2008 року о 12 год. 48 хв. В м.Києві по вул.Драгоманова керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», номерний знак НОМЕР_1,  зупинився в місці зупинки маршрутних транспортних засобів.  

       На підставі вказаного протоколу постановою цього ж інспектора ДАІ від 17 грудня 2008 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.  

        Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанова інспектора ДАІ про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з врахуванням особливостей, встановлених КУпАП.

        Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП настає у випадку порушення водіями правил зупинки.    

        Відповідно до п.8.1 Правил дорожнього руху  регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальника.

        Відповідно до вимог п.15.9 «е» Правил зупинка забороняється ближче 10 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів. Разом з тим, згідно з п.15.14 ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогам пунктів 9.9-9.11 Правил, згідно яких у разі вимушеної зупинки повинна бути ввімкнута аварійна світлова сигналізація (п.9.9 «а») та виставлено знак аварійної зупинки (п.9.10). Відповідно до п.1.10 Правил вимушеною зупинкою є припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира), або перешкодою на дорозі.

         При складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомив працівнику ДАІ про причину вимушеної зупинки і власноруч зазначив про це  у протоколі. Послідовність свідчень ОСОБА_1 приводить суд до висновку про їх правдивість.

         Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним  правопорушенням  дія,  яка  хоч  і передбачена  цим  Кодексом  або  іншими  законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані  крайньої  необхідності,  тобто  для усунення небезпеки, яка загрожує  державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян,  установленому  порядку  управління,  якщо  ця небезпека  за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами  і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

        Отже, суд приходить до висновку, що внаслідок раптово виниклої технічної несправності в автомобілі ОСОБА_1 був позбавлений можливості безпечно рухатись далі та належним чином контролювати рух транспортного засобу, а виникла поломка змусила його зупинитись на місці зупинки маршрутних транспортних засобів, оскільки подальший рух був неможливий, т.я. зупинка автомобіля на проїзній частині створила б затор, тому спричинена шкода у вигляді порушення правил дорожнього руху є меншою, ніж відвернена. Тобто ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що відповідно до ст.17 та п.4 ст.247 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.    

         З цих підстав, суд приходить до висновку про безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу та необхідність, у зв’язку з цим, скасування оспорюваної постанови.

        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 158-163 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

  Позов  ОСОБА_1 задовольнити.  

       Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Дарницького району ГУ МВС України в м.Києві від 17 грудня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. визнати незаконною та скасувати.  

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до апеляційного адміністративного суду Одеської області через Кодимський районний суд  протягом десяти днів з  дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                           Сопільняк О.М.