Справа № 2о-31/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Назаренко Г.В.
при секретарі Соляник В.О.
за участю заявниці ОСОБА_1
представника заінтересованої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровське справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту знаходження на утриманні, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області, -
ВСТАНОВИВ:
2 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту знаходження на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3, з яким стався нещасний випадок на виробництві при виконанні трудових обов’язків, від якого він помер 2 березня 1989 року, обґрунтовуючи його тим, що сукупний дохід її чоловіка, що складався з заробітної плати в розмірі 231 рублів та пенсії у розмірі 176 рублів, був для неї основним та постійним джерелом засобів до існування, хоча на день смерті чоловіка вона не досягла пенсійного віку, працювала і отримувала заробітну плату в розмірі 87 рублів 50 копійок. Встановлення факту знаходження на утриманні чоловіка їй необхідно для переходу на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
В судовому засіданні заявниця підтримала доводи своєї заяви і суду пояснила, що на день смерті її чоловіка вона досягла 48 років, інвалідом не була, працювала прибиральницею в санаторії-профілакторії шахти «Комсомолець Донбасу»; сукупний дохід її чоловіка не день його смерті втричі перевищував її дохід, у зв’язку з чим вона просить встановити факт знаходження її на утриманні чоловіка, померлого 2 березня 1989 року.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності (а.с.34), заперечуючи проти доводів заявниці, суду пояснила, що відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, у разі смерті пенсіонера незалежно від тривалості страхового стажу. Заявниця на час смерті чоловіка була працездатною і працювала; досягла пенсійного віку у 1996 році, але не скористалась правом на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, продовжуючи працювати, не відчуваючи втрати джерела засобів до існування. На сьогоднішній час заявниця має джерело засобів до існування у вигляді пенсії у розмірі 896,63 грн., яка перевищує розмір встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 2 березня 1989 року помер чоловік заявниці ОСОБА_3 (а.с.8), з яким стався нещасний випадок на виробництві (а.с.39-42), з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 6 травня 1963 року (а.с.7), проживала за однією адресою: м. Кіровське Донецької області, вулиця Першотравнева, б. 29, кв. 1 на день його смерті (а.с.26).
Після смерті чоловіка заявниця заміж не виходила (а.с.25), на день його смерті не досягла 55-річногов віку (а.с.3-5), працювала в санаторії-профілакторії шахти «Комсомолець Донбасу» в якості прибиральниці приміщень (а.с.9-13), отримувала середньомісячну заробітну плату в розмірі 88,40 руб (а.с. 18).
Чоловік заявниці на день смерті працював в шахтоуправління «Рассвєт» в якості гірничого робочого очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею (а.с.14-17), отримував середньомісячну заробітну плату в розмірі 231,50 рублів (а.с.20) та пенсію за віком в розмірі 176 рублів (а.с.22). Сукупний дохід чоловіка заявниці на день його смерті складав 407,50 рублів.
З 11 лютого 2009 року заявниця звільнилась з Єнакіївської СЕС, де працювала в якості прибиральниці службових приміщень, за власним бажанням (а.с.13, 19), на податковому обліку у Кіровській ОДПІ як суб’єкт господарювання – фізична особа не перебуває (а.с.24), страхові виплати у ВВДФССНВВПЗ України в м. Кіровське не отримує (а.с.23), з 10 березня 1993 року перебуває на обліку в УПФУ м. Кіровське і отримує пенсію за віком в розмірі 896,63 грн. (а.с.21).
Згідно частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1У пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Відповідно до ч.2 ст.36 цього ж Закону непрацездатними членами сім’ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Пункт 2 ч.3 ст.36 цього ж Закону до членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносить, зокрема, осіб, зазначених у частині другій цієї статті, якщо вони, одержували від померлого годувальника допомогу, що були для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Умовою призначення пенсії у разі втрати годувальника є наявність всіх складових елементів, зазначених у статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як то наявність відповідної категорії непрацездатних членів сім’ї, безпосередньо умови призначення пенсії та особливості призначення пенсії.
Судом встановлено, що заявниця на день смерті свого чоловіка ОСОБА_3 не досягла 55-річного віку, працювала в санаторії-профілакторії шахти «Комсомолець Донбасу» в якості прибиральниці приміщень, отримувала середньомісячну заробітну плату в розмірі 88,40 руб., була працездатною, тобто не перебувала на його утриманні.
За таких обставин в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1У, керуючись ст. ст.213-215, 259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту знаходження на утриманні, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області, відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: