ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р. | № 08/2698 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Дерепи В.І., Мележик Н.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ВАТ “Будівельно-монтажна фірма “Житлобуд-3” |
на постанову | від 25.10.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | № 02-08/2698 |
за позовом | ВАТ “Будівельно-монтажна фірма “Житлобуд-3” (надалі –Фірма) |
до | ДП “Черкаське будівельно-монтажне управління”; Північного управління капітального будівництва Міністерства оборони України |
третя особа | ЗАТ “Фінансово-будівельна компанія “Економ-Інвест Со” (надалі –ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со”) |
про | визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні майном |
зустрічні позови про | визнання договору недійсним |
за участю представників: |
від позивача | - Мезенцев Ю.В., Котеленець О.П. |
від відповідача-1 | - Богуславець С.С., Ганенко С.І. |
від відповідача-2 | - не з’явились |
від третьої особи | - не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2004 р. Фірма звернулась до суду з позовом до військової частини А-3037 Міністерства оборони України та Північного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності на будівельні матеріали та усунення перешкод у користуванні цими матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідно до договору від 23.07.2003 р., укладеного між Фірмою та ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со”, останнім на підставі акту від 23.07.2003 р. передано у власність позивача нульовий цикл житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Косовського, 97/3, вартістю 211000 грн. Проте позивач позбавлений можливості розпоряджатися вказаним об’єктом, оскільки відповідачі самовільно та безпідставно загородили земельну ділянку, на якій знаходяться будівельні матеріали, використані при будівництві нульового циклу вказаного будинку, та створили перешкоди в користуванні будівельними матеріалами.
В зустрічному позові військовий прокурор Черкаського гарнізону просив визнати недійсним договір, який укладений між Фірмою та ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со”, а також визнати право власності на будівельні матеріали, використані при будівництві зазначеного будинку, за військовою частиною А-3037 Міністерства оборони України. При цьому посилався на те, що об’єкт незавершеного будівництва на підставі договору підряду за № 9/1-7-20П від 18.04.1997 р., укладеного між військовою частиною А-1206 та АТ ФІК “Економ-Інвест”, повністю профінансовано вищевказаною військовою частиною. У зв’язку із реорганізацією спірний об’єкт передано в розпорядження військової частини А-3037.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.12.2004 р. задоволено позов Фірми до військової частини А-3037 та Північного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності на будівельні матеріали та усунення перешкод в користуванні вказаними матеріалами; в задоволенні зустрічного позову військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах –Міністерства оборони України в особі в/ч 1206, про визнання недійсним договору від 23.07.2003 р. та про визнання права державної власності на будівельні матеріали –відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. рішення господарського суду Черкаської області від 30.12.2004 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову Фірми відмовлено; зустрічний позов військового прокурора Черкаського гарнізону залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2005 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. та рішення господарського суду Черкаської області від 30.12.2004 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
В процесі нового розгляду справи, за наслідком подання заяви про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, Фірма просила суд визнати право власності на незавершене будівництво (нульовий цикл) 119-ти квартирного житлового будинку в м. Черкаси, вул. Котовського, 97/3, та зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні незавершеним будівництвом (нульовим циклом) вказаного будинку.
В обґрунтування пред’явлених вимог Фірма посилалась на прийняття Закону України про внесення змін та доповнень до ЦК України та наголошувало на тому, що вона є власником незавершеного будівництва (нульового циклу) 119-ти квартирного житлового будинку в м. Черкаси, вул. Котовського, 97/3, із урахуванням доводів, наведених у позовній заяві.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.03.2006 р. військову частину А-3037 замінено її правонаступником –державним підприємством “Черкаське будівельно-монтажне управління”.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.04.2006 р. припинено провадження у справі за зустрічною позовною заявою військового прокурора Черкаського гарнізону; іншу позовну заяву військового прокурора Черкаського гарнізону повернуто без розгляду; допущено військового прокурора Черкаського гарнізону до участі в справі для представництва інтересів держави.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.04.2006 р. АТ ФІК “Економ-Інвест” виключена із числа учасників судового процесу у даній справі у зв'язку із ліквідацією, а ЗАТ “ФБК “Економ Інвест Со” залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
До прийняття рішення у справі ДП “Черкаське будівельно-монтажне управління” подало зустрічну позовну заяву до Фірми та ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” про визнання недійсним з моменту укладення договору від 23.07.2003 р. про передачу незавершеного будівництвом житлового будинку № 97/3 по вул. Котовського у м. Черкаси, з підстав, передбачених ст. ст. 215, 216, 235, 236 ЦК України, оскільки укладаючи оспорюваний договір його сторони мали на меті приховати інший правочин - мирову угоду від 23.07.2003 р. і уклали оспорюваний договір з метою ухилення від сплати податків. Крім цього, ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” не було власником незавершеного будівництва (не отримувало дозвіл на проектування та будівництво будинку, йому не відводилася земельна ділянка), отже, останнє не мало права розпоряджатися майном, яке йому не належало.
До прийняття рішення у справі Північне управління капітального будівництва Міністерства оборони України також подало зустрічну позовну заяву до Фірми та ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” про визнання недійсним з моменту укладення договору від 23.07.2003 р. про передачу незавершеного будівництвом житлового будинку № 97/3 по вул. Котовського у м. Черкаси, з підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, ст. 48 ЦК УРСР, оскільки оспорюваний договір підписаний особами, які не мають на це відповідних повноважень, так як від імені ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” договір підписаний невідомою особою, а від імені Фірми договір підписано неуповноваженою особою.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.07.2006 р. (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.10.2006 р. (судді: Яковлєв М.Л., Рудченко С.Г., Міщенко П.К.), у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов Північного управління капітального будівництва Міністерства оборони України задоволено повністю, а зустрічний позов ДП “Черкаське будівельно-монтажне управління” задоволено частково: визнано недійсним з моменту укладення договір від 23.07.2003 р. щодо передачі незавершеного будівництвом житлового будинку № 97/3 по вул. Котовського у м. Черкаси.
Не погоджуючись з постановою, Фірма звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.12.1994 р. № 523 вилучено із землекористування Черкаської квартирно-експлуатаційної частини земельну ділянку площею 0,7 га в кварталі № 97 по вул. Котовського та включено її до земель запасу міста. Надано дозвіл військовій частині № 31771 Міністерства оборони України на проектування та будівництво 10-поверхового 4-х секційного 120-квартирного цегляного житлового будинку по вул. Котовського 97/3 згідно з генпланом будівництва групи житлових будинків в кварталі № 97 на території військового містечка № 1.
26.04.1996 р. АТ ФІК “Економ-Інвест” та ФБК “Економ-Інвест Со” укладено Генеральний договір підряду на капітальне будівництво і придбання житла для військовослужбовців і членів їх сімей в Україні, відповідно до умов якого АТ ФІК “Економ-Інвест” (замовник) замовляє і фінансує будівництво та придбання житла для військовослужбовців і членів їх сімей, а ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” (підрядник) організовує і здійснює будівництво чи придбання житла.
28.12.1996 р. військовою частиною А-1206 Міністерства Оборони України, АТ ФІК “Економ-Інвест”, ФБК “Економ-Інвест Со” укладено договір № 9/1-6-10Н, умовами якого визначено, що військова частина є замовником, АТ ФІК “Економ-Інвест” –генеральним підрядником, а ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” – інвестором по будівництву 10-ти поверхового 119-квартирного цегляного житлового будинку загальною площею 9537 м2 в м. Черкаси по вул. Котовського в строк до 31.05.1997 р.
18.04.1997 р. Управління капітального будівництва Сил ППО України (військова частина 1206) та АТ ФІК “Економ-Інвест” уклали договір на інвестування грошових коштів в будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей № 9/1-7-12и, предметом якого визначено інвестування в 1997-1998 роках грошових коштів та інших цінностей в зазначене будівництво в строк до 31.05.1998 р.
18.04.1997 р. між військовою частиною А-1206 та АТ ФІК “Економ-Інвест” укладено договір підряду на капітальне будівництво 4-х секційного 120-квартирного житлового будинку по вул. Котовського, 97/3 в м. Черкаси для військовослужбовців та членів їх сімей № 9/1-7-20П, відповідно до умов якого військова частина (замовник) фінансує будівництво об’єкта за кошти інвестора, а АТ ФІК “Економ-Інвест” (підрядник) організовує і здійснює будівництво об’єкта своїми силами та засобами, а також має право залучати субпідрядників для робіт, пов'язаних з будівництвом і здачею об’єкта в експлуатацію.
ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” та Фірмою укладено контракти № 1 від 20.02.1996 р. та № 3 від 09.01.1997 р. на будівництво житлового будинку по вул. Котовського, 97/3 в м. Черкаси.
Рішенням арбітражного суду Черкаської області від 12.05.1998 р. у справі № 04/945 за позовом Фірми до ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест” про стягнення грошових коштів встановлено, що Фірма відповідно до контракту № 3 від 09.01.1997 р. виконала роботи по будівництву житлового будинку по вул. Котовського, 97/3 на суму 431896 грн.; розрахунок із позивачем за виконані роботи було проведено частково, у зв’язку з чим існує заборгованість в сумі 195688 грн. Вказаним рішенням суду із ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест” на користь Фірми стягнуто 195688 грн. боргу та 16039 грн. пені.
В подальшому, за заявою Фірми у зв'язку із невиконанням боржником рішення арбітражного суду Черкаської області від 12.05.1998 р. у справі № 04/945 судом було порушено провадження у справі № 08/1818 про банкрутство ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест”, а постановою суду від 24.11.1998 р. останнього визнано банкрутом та зобов'язано ліквідаторів прийняти міри до розшуку та реалізації майна боржника.
Судами встановлено, що відповідачем у справі № 04/945, боржником у справі № 08/1818 та третьою особою у справі № 02-08/2698 є одна і та ж сама юридична особа –ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со”.
Судами досліджено, що 23.07.2003 р. Фірма та ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” підписали мирову угоду про передачу нульового циклу 119-ти квартирного житлового будинку по вул. Котовського, 97/3, вартість виконаних робіт і будівельних матеріалів якого складає 431896 грн. в рахунок погашення боргу в сумі 211727 грн. В пункті 2 угоди сторони передбачили, що різниця між фактичною вартістю нульового циклу по вул. Котовського, 97/3 і заборгованість за виконані роботи, що становить 220169 грн. (без вартості проектних робіт) буде компенсовано ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” житловою площею в збудованому будинку по фактичній вартості одного квадратного метра житла. В пункті 4 угоди зазначено, що про передачу нульового циклу складається відповідний договір і акт прийому-передачі, які повинні бути належним чином оформлені.
В цей же день, 23.07.2003 р. ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” та Фірмою укладено договір, відповідно до умов якого ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” зобов'язалось передати нульовий цикл по вул. Котовського, 97/3 в м. Черкаси в рахунок робіт, виконаних Фірмою на загальну суму 211000 грн. згідно контракту № 1 від 20.02.1996 р. В пункті 2.1 договору вказано, що вартість нульового циклу складає 211000 грн. Сторони підписали акт прийому-передачі від 23.07.2003 р., за яким Фірма приймає нульовий цикл по вул. Котовського, 97/3 вартістю 211000 грн.
Приймаючи рішення та постанову суди правомірно виходили з недоведеності тверджень позивача та третьої особи про існування у ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” права власності на незавершене будівництво в момент укладення оспорюваного договору та передачі майна. Судами обґрунтовано спростовано безпідставні посилання на ухвалу арбітражного суду Черкаської області від 26.10.1998 р. у справі № 08/1818 як на документ, яким встановлено право власності ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” на незавершене будівництво будинку № 97/3 по вул. Котовського в м. Черкаси. Судами досліджено, що право власності ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” на незавершене будівництво не було підтверджено також у процесі провадження у справі про банкрутство товариства. Фінансування будівництва 119 квартирного житлового будинку по вул. Котовського, 97/3 в м. Черкаси здійснювалося із різних джерел. Судами правомірно прийнято до уваги, що матеріалами справи не доведено набуття ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” права власності на незавершене будівництво.
Відповідно до положення ст. 4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Стаття 48 ЦК УРСР передбачала, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Приймаючи рішення та постанову суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що не набувши права власності на незавершене будівництво житлового будинку № 97/3 по вул. Котовського у м. Черкаси та укладаючи оспорюваний договір від 23.07.2003 р. з Фірмою, ЗАТ “ФБК “Економ-Інвест Со” порушило вимоги чинного законодавства.
Таким чином, господарські суди обґрунтовано визнали договір від 23.07.2003 р. щодо передачі незавершеного будівництвом житлового будинку № 97/3 по вул. Котовського у м. Черкаси недійсним.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано відмовлено у задоволенні первісного позову, підставно задоволено вимоги про визнання договору недійсним за зустрічними позовами.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Будівельно-монтажна фірма “Житлобуд-3” залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.10.2006 р. у справі № 02-08/2698 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: В. Дерепа
Н. Мележик