ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 р. | № 169/16-2005 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Приватного підприємства “Суматра” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2006 р. |
у справі | № 169/16-2005 |
господарського суду | Київської області |
за позовом | Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна компанія “K.I.E.V.” |
до | Приватного підприємства “Суматра” |
про | стягнення суми боргу за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу (стягнення 172 141,46 грн. боргу за невиконання зобов’язання по Договору № 12/11-03 від 14.11.2003 р.) |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Щербина С.М., дов. № б/н від 04.08.2006 р.; Тюрін А.В., дов. № б/н від 04.08.2006 р.; |
відповідача: | Копусь А.А., дов. № б/н від 04.08.2005 р.; |
В С Т А Н О В И В:
У липні 2005 р. Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна компанія “K.I.E.V.” (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Суматра” (далі –Підприємство) про стягнення заборгованості у розмірі 172 141,46 грн. за невиконані зобов’язання по Договору № 12/11-03 від 14.11.2003 р. (далі –Договір № 12/11-03).
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Підприємство не виконало в повному обсязі свої зобов’язання за Договором № 12/11-03 та не оплатило одержаний за вказаним договором товар –рибну продукцію, що є порушенням норм ЦК України.
Заявою від 21.09.2005 р. (т. 1, а. с. 388) Товариство доповнило позовні вимоги та просило господарський суд Київської області стягнути з Підприємства 172 141,46 грн. боргу за невиконані зобов’язання за Договором № 12/11-03 та всім накладним у період з 14.11.2003 р. по 30.04.2005 р. включно у зв’язку з неоплатою Підприємством одержаного за вказаними документами товару.
Рішенням господарського суду Київської області від 01-29.12.2005 р. позовні вимоги Товариства задоволено. Рішення мотивовано тим, що Підприємство отримало від Товариства товар (рибну продукцію) за Договором № 12/11-03, проте, в порушення норм ЦК України, оплатило його лише частково, що є підставою для стягнення залишкової частини боргу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006 р. рішення господарського суду Київської області від 01-29.12.2005 р. (у резолютивній частині постанови зазначена інша дата рішення –12.12.2005 р., проте зі змісту постанови та її вступної частини вбачається, що фактично йдеться про рішення від 01-29.12.2005 р., тобто має місце описка) скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено. Постанова мотивована тим, що вимоги Товариства про стягнення з Підприємства 172 141,46 грн. боргу за поставлений товар (рибну продукцію) згідно Договору № 12/11-03 є необґрунтованими, недоведеними, належними доказами не підтвердженими.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2006 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006 р. та рішення господарського суду Київської області від 01-29.12.2005 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Під час нового розгляду Товариство уточнило позовні вимоги (т. 2, а. с. 74-75) та просило господарський суд Київської області стягнути з Підприємства 172 141,46 грн. боргу за невиконання зобов’язань з оплати продукції, отриманої за накладними № РН-0001136 від 01.04.2005 р., № РН-000190 від 05.04.2005 р., № РН-0001223 від 07.04.2005 р., № РН-0001224 від 08.04.2005 р., № РН-0001245 від 11.04.2005 р., № РН-0001246 від 11.04.2005 р., № РН-0001295 від 12.04.2005 р., № РН-0001338 від 15.04.2005 р. та № РН-0001391 від 18.04.2005 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.08-06.09.2006 р. (суддя Чорна Л.В.) позовні вимоги Товариства задоволено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2006 р. (колегія суддів: Поліщук В.Ю., Мамонтова О.М., Агрикова О.В.) рішення господарського суду Київської області від 30.08-06.09.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що отримання Підприємством від Товариства товару (рибної продукції) за видатковими накладними та часткова його оплата підтверджується наявними у справі доказами, а тому Підприємство, виходячи з норм ЦК України та ГК України, зобов’язано оплатити неоплачену частину відповідного товару.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2006 р., у якій просить вказану постанову та рішення господарського суду Київської області від 30.08-06.09.2006 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємство обґрунтовує тим, що апеляційний господарський суд, приймаючи постанову, яка оскаржується, порушив (неправильно застосував) ст. ст. 1 та 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, ст. ст. 241, 527 ЦК України, ст. 4, 33, 34, 41, 43, 54 та 84 ГПК України, внаслідок чого прийшов до неправильного висновку про задоволення позовних вимог Товариства.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, на надіслало відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить Вищий господарський суд України залишити її без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2006 р. та рішення господарського суду Київської області від 30.08-06.09.2006 р. –без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство обґрунтовує тим, що вказані судові акти прийнято у відповідності до обставин справи, зібраних по справі доказів та згідно з нормами матеріального і процесуального права.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, які оскаржуються, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:
– у період з листопада 2003 р. по квітень 2005 р. Підприємство отримало від Товариства рибну продукцію на загальну суму 4 438 012,81 грн., що підтверджується 275 накладними, які оформлялись на кожну партію товару;
– Підприємство частково розрахувалось з Товариством за одержану протягом листопада 2003 р. –квітня 2005 р. на підставі 275 накладних рибну продукцію;
– за накладними № РН-0001136 від 01.04.2005 р. на суму 22 402,25 грн., № РН-000190 від 05.04.2005 р. на суму 114,26 грн., № РН-0001223 від 07.04.2005 р. на суму 28 500,00 грн., № РН-0001224 від 08.04.2005 р. на суму 29 760,60 грн., № РН-0001245 від 11.04.2005 р. на суму 12 915,00 грн., № РН-0001246 від 11.04.2005 р. на суму 5 913,60 грн., № РН-0001295 від 12.04.2005 р. на суму 74 768,75 грн., № РН-0001338 від 15.04.2005 р. на суму 9 061,81 грн. та № РН-0001391 від 18.04.2005 р. на суму 32 015,99 грн., всього на суму 215 452,26 грн., Підприємство з Товариством не розрахувалось;
– Підприємство протягом квітня –травня 2005 р. здійснило часткове повернення Товариству раніше отриманої рибної продукції, що підтверджується накладними № ВП-0000002 від 11.04.2005 р., № ВП-0000003 від 15.04.2005 р., № ВП-0000004 від 25.04.2005 р., № ВП-0000005 від 06.05.2005 р., № ВП-0000006 від 06.05.2005 р.
– з урахуванням викладеного заборгованість Підприємства перед Товариством складає 172 141,46 грн.
Відповідно до частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст. 525 та 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів першої та другої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства.
Посилання Підприємства у касаційній скарзі на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами при вирішенні спору ст. ст. 1, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та ст. 41 ГПК України зводяться до оцінки доказів по справі –накладних, а тому не можуть бути прийняті Вищим господарським судом України до уваги, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування господарським судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Суматра” залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2006 р. у справі № 169/16-2005 господарського суду Київської області –без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало