Справа №2-2431/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2008 року,  Саксаганський районний суд,  м.  Кривого Рогу,  Дніпропетровської області,  у складі:

головуючого судді -     Бондар Я.М. ,

при секретарі     -     Джемерчук О.В.

за участі представника позивача адвоката ОСОБА_1,  представника відповідача ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,  в м.  Кривому Розі,  цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі про стягнення сум недоплати до фактично сплачених регресних виплат та визначення суми щомісячної регресної виплати -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом 19.04.2005 року. Дана справа неодноразового розглядалася різними судовими інстанціями України. Ухвалою від 13.02.2008 року Верховним Судом України були скасовані попередні рішення по даній справі з передачею її на новий розгляд до суду першої інстанції. Позивач зазначив,  що він більше 39 років пропрацював на підприємствах вугільної промисловості,  отримав професійне захворювання і за висновком МСЕК від 22.06.1999 року йому було встановлено 15% втрати професійної працездатності. Позивач неодноразово уточнював свою позовні вимоги,  відмовився від частини позовних вимог,  і ця відмова була прийнята судом та в остаточній редакції виклав свої позовні вимоги таким чином,  що просив стягнути з відповідача у межах строку позовної давності за період з 19.04.2002 року по 01.03.2008 року на його користь суму недоплати до фактично виплачених сум щомісячних платежів на відшкодування шкоди,  заподіяної професійним захворюванням у розмірі 6368, 85 грн. та стягувати щомісячно 333, 99 грн. регресних платежів починаючи з 01.03.2008 року і до зміни обставин,  що тягнуть перерахунок регресних платежів.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги. Позивач пояснив,  що на час встановлення йому професійного захворювання у червні 1999 року,  шахта «Саксагань» -підприємство на якому він працював на посаді головного механіка шахти та й отримав професійне захворювання - пиловий бронхіт,  вже було ліквідоване. Усі документи були передані до управління шахти «Гігант-Дренажна» ДП «Кривбасгідрозахист»,  тому під час першого оформлення йому регресних платежів оформленням займалася комісія,  організована ДП «Кривбасгідрозахист»,  і для розрахунку щомісячної суми регресу було взято оклад механіка по управлінню «Кривбасгідрозахист» у розмірі 380 грн. Проте даний розмір заробітку не відповідає розміру заробітку головного механіка добувної шахти,  тобто тієї посади,  яку займав позивач,  під час роботи на шахті «Саксагань» та на якій отримав професійне захворювання. Тому позивач наполягав на перерахунку сум щомісячних платежів та стягнення недоплати по фактично сплачених сумах регресу. Спочатку він будував свій розрахунок виходячи із середнього заробітку головного механіка діючої шахти «Батьківщина» ВАТ «Кривбасзалізрудком»,  але представник відповідача заперечив проти цього на тій підставі,  що у ОСОБА_4 «Батьківщина» не єдина діюча шахта. Тоді позивач,  отримавши за запитом суду дані про середній заробіток головного механіка й інших діючих добувних шахт,  отримав середній показник,  із того зробив перерахунок позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову у повному обсязі,  зауваживши,  що для розрахунку щомісячних регресних платежів позивачу,  за чинним законодавством,  необхідно було взяти середньомісячний заробіток за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи,  до часу переходу (звільнення) з цієї роботи. Цей заробіток підлягає коригуванню на коефіцієнти підвищення тарифних ставок,  посадових окладів відповідних працівників. Але у зв'язку з тим,  що підприємство,  де позивач отримав професійне захворювання ліквідоване,  посадові оклади не збільшувалися,  то йому неможливо відкоригувати середньомісячний заробіток,  а отже й немає підстав перерахувати регресні платежі,  тому просив позов залишити без задоволення у повному обсязі.

Суд,  вислухавши сторони,  дослідивши письмові докази по справі,  вважає позовні вимоги такими,  що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так,  в судовому засіданні встановлено і сторонами не оспорюється,  що позивачу,  який працюючи тривалий час в умовах підвищеної запиленості з серпня 1959 року по грудень 1989 року,  остання посада головний механік шахти,  отримав професійне захворювання - пиловий бронхіт,  першої стадії,  за висновками МСЕК 22.06.1999 року з 14.06.1999 року встановлено втрату професійної працездатності 15 % безстроково,  при визначенні розміру відшкодування шкоди взято оклад механіка управління «Кривбасгідрозахист» 380 грн.

Відповідно до пункту 22 Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я,  пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків,  затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993 року,  що були чинними на час

2

визначення позивачу сум на відшкодування шкоди,  середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або Зостанні повні календарні місяці роботи,  що передували каліцтву,  а при професійному захворюванні - стійкій втраті професійної працездатності. Якщо працівнику встановлено професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи,  з якою пов'язане це ушкодження здоров'я,  то середній заробіток береться за 12 або за бажанням потерпілого за останні повні 3 календарні місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи. Середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок,  посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці,  цеху) підприємства,  де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я. Як зазначено в ухвалі Верховного Суду України від 13.02.2008 року,  за змістом вище приведених норм,  у випадках,  коли відшкодування шкоди нараховується після 1 травня 1992 року,  а середньомісячна заробітна плата особи до 1 травня 1992 року менша за тарифні ставки (посадові оклади),  то розмір середнього заробітку визначається з розміру тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням надбавок і доплат на момент встановлення МСЕК потерпілому втрати професійної працездатності. Представник відповідача не погодився із визначенням середньомісячного заробітку позивача на 1992 рік в розмірі 103, 81 грн.,  проте визнав,  що правильною є навіть менша сума.

Суд не може погодитися з висновком представника відповідача,  що оскільки підприємство,  працюючи на якому позивач отримав професійне захворювання та втрату працездатності було ліквідоване,  і як наслідок коефіцієнти підвищення заробітку не застосовувались,  то й підстав для перерахунку регресних платежів та задоволення позову немає,  оскільки це суперечить нормам Конституції України,  яка є актом прямої дії.

Стаття 21 Конституції У країни передбачає,  що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 24 Конституції України зазначає,  що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси,  кольору шкіри,  політичних,  релігійних чи інших переконань,  статі,  етнічного та соціального походження,  майнового стану,  місця проживання,  за мовними або іншими ознаками.

Отже,  якщо прийняти позицію представника відповідача,  позивача буде дискриміновано відносно інших працівників вугледобувної галузі,  які отримали аналогічні професійні захворювання,  і яким було перераховано регресні платежі,  оскільки їх підприємства не були ліквідовані,  а працюють,  і на них застосовуються відповідні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів),  а підприємство на якому працював та частково втратив працездатність позивач - ліквідоване,  і відповідних коефіцієнтів не застосовано. Чинним законодавством України прямо не визначено (прогалина у праві),  що на випадок ліквідації підприємства,  працюючи на якому потерпілий отримав професійне захворювання,  середній заробіток по відповідній посаді можна взяти з діючих підприємств тієї галузі промисловості з урахуванням надбавок та доплат,  як це зробив у своєму розрахунку позовних вимог позивач,  проте це й не суперечить чинному законодавству,  а навпаки за Конституцією України урівнює його з правами інших громадян-потерпілих від нещасних випадків на виробництві та отримавших професійні захворювання.

Так,  позивач для розрахунку позову взяв середній заробіток за березень,  квітень та травень 1999 року,

тобто за три повних календарних місяці,  які передували встановленню йому втрати працездатності - червень

1999 року по п'яти діючим шахтам м.  Кривого Рогу,  де у штатному розкладі є посада - головний механік

шахти: «Батьківщина»,  «їм.  Леніна»,  «Октябрьская» ВАТ «Кривбасзалізрудком»,  а також «Ювілейна»,  «їм.

Фрунзе» ВАТ «Суха Балка» (а.с.     ). Середньомісячний заробіток на посаді головного механіка шахти у середньому по п'яти діючих шахтах Криворізького залізорудного басейну складає 691, 70 грн. З такого розрахунку 652, 80 грн. («Батьківщина») +780, 66 грн. («ім. Леніна»)+740, 76 грн. («Октябрьская»)+655, 77 грн. (ім.  Фрунзе)+ 628, 51 грн. («Ювілейна»)=3458, 50:5=691, 70 грн.

Арифметичну правильність даного та наступних розрахунків із застосуванням коефіцієнтів збільшення регресних виплат,  наведених у розрахунку до уточненої позовної заяви,  представник відповідача не оспорював,  суд вважає її встановленою,  отже сума недоплати до фактично сплачених регресних виплат становить 6368, 85 грн.,  сума щомісячного регресного платежу повинна становити з 01.03.2008 року 333, 99 грн. Враховуючи викладене,  керуючись  ст.  ст.  21, 24 Конституції України,  п. 22 Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я,  пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків,  затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993 року,  суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовільнити у повному обсязі.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі на користь ОСОБА_3 суму недоплати до фактично виплачених сум щомісячних платежів на відшкодування шкоди,  заподіяної професійним захворюванням у розмірі 6368, 85 грн. та стягувати щомісячно 333,  99 грн. регресних платежів

3

починаючи з 01.03.2008 року і до зміни обставин,  що тягнуть перерахунок регресних платежів. Судові витрати віднести на рахунок держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня

проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду через районний суд.