ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 р. | № 5/4/232-5/2/437 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.
за участю : Голови правління ЗАТ "Промбудкомплект" – Левченка М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Промбудкомплект"
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.12.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р. по справі № 5/4/232-5/2/437 за заявою Комерційного акціонерного банку "Слов'янський" до Закритого акціонерного товариства "Промбудкомплект" про банкрутство, -
В С Т А Н О В И В:
Кредитор - КАБ “Слов’янський” 10.03.1999 р. звернувся до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ЗАТ “Промбудкомплект”, в наслідок його фінансової неспроможності.
Ухвалою арбітражного суду Запорізької області від 22.03.1999 р. було порушено провадження по справі №5/4/232 про банкрутство ЗАТ “Промбудкомплект”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14 грудня 2005 р. по справі №5/4/232-5/2/437 /суддя Черкаський В.І./ залишено без задоволення заяву боржника вх. №02-6/4037 від 16.03.2005 р. та клопотання боржника вх. 02-6/19867 від 15.11.2005 р. про відмову в прийнятті заяви КАБ “Слов’янський” про порушення справи про банкрутство; залишено без задоволення клопотання боржника вх.№02-6/21040 від 01.12.2005 р. стосовно направлення матеріалів справи до правоохоронних органів та зупинення провадження по справі; залишено без задоволення заяву боржника вх. №02-6/22513 від 13.12.2005 р. про затвердження мирової угоди між боржником та кредитором; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Клименка О.Ю.; накладено арешт на майно боржника; заборонено керівнику підприємства –боржника реалізувати будь-яке майно боржника без згоди розпорядника майна боржника.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 р. по справі №5/4/232-5/2/437 / колегія суддів у складі: В.А.Кричмаржевський, М.В.Мірошниченко, Т.В.Мойсеєнко/ апеляційну скаргу ЗАТ “Промбудкомплект” на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14 грудня 2005 р. залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду залишено без змін.
В касаційній скарзі боржник - Закрите акціонерне товариство "Промбудкомплект" просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 14 грудня 2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Представники кредитора та розпорядника майна в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.41 ГПК України Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвала господарського суду першої інстанції та апеляційна постанова мотивовані тим, що заява боржника –ЗАТ "Промбудкомплект" від 15.03.2005 р. №37 (вх. №02-6/4037 від 16.03.2005 р.) та клопотання боржника від 14.11.2005 р. №131 (вх. 02-6/19867 від 15.11.2005 р.), в яких боржник просить відмовити КАБ “Слов’янський” в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що чинним господарським законодавством не передбачено відмови в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, після винесення ухвали про її прийняття та порушення справи;
- клопотання боржника –ЗАТ "Промбудкомплект" від 30.11.2005 р. №142 (вх.№02-6/21040 від 01.12.2005 р.) про направлення матеріалів справи №5/4/232-5/2/437 до слідчих органів та зупинення провадження по справі на час перевірки, не підлягає задоволенню, поскільки, відповідно до ст. 79 ГПК України, закон зобов'язує господарський суд надсилати матеріали справи до слідчих органів лише у разі виявлення ним ознак діянь, які переслідуються у кримінальному порядку, але таких ознак злочинів в діях посадових осіб кредитора –КАБ “Слов’янський” судом виявлено не було. Крім того, судом було встановлено, що факти шахрайства з боку посадових осіб КАБ “Слов’янський” при укладенні договорів кредитної лінії і поруки, які є предметом розгляду в цій справі, перевірялись прокуратурою Запорізької області, але ознак злочину встановлено не було.
Відмовляючи в задоволенні заяви боржника від 12.12.2005 р. № 15 (вх. №02-6/22513 від 13.12.2005 р.) про затвердження мирової угоди між боржником та кредитором, господарські суди попередніх інстанцій, виходили з того, що подана мирова угода, в порушення вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не була підписана кредитором –КАБ “Слов’янський” та крім того, згідно протоколу №2 засідання комітету кредиторів від 13.12.2005 р. (т.5 а.с. 115) на засіданні комітету кредиторів розглядався проект мирової угоди та було прийнято рішення про відмову від укладення мирової угоди, на запропонованих боржником умовах.
Мирова угода в процедурі банкрутства - це механізм фінансового оздоровлення не платоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, воно є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства.
Відповідно до ст.35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при затвердженні мирової угоди господарський суд зобов’язаний перевірити порядок укладення мирової угоди, встановлений Законом, та відповідність умови мирової угоди чинному законодавству.
Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином дослідивши обставини справи, дійшли до обґрунтованого висновку, що заява боржника про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню, поскільки подана мирова угода не відповідає вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Задовольняючи клопотання кредитора - КАБ “Слов’янський” та прокуратури Запорізької області від 14.12.2005 р. про накладення арешту на майно боржника (т.5, а.с.107), із забороною керівникові підприємства боржника реалізовувати будь-яке майно боржника без згоди розпорядника майна боржника, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарські суди, крім передбачених заходів, також можуть вживати і інші заходи для збереження майна боржника.
Право вибору необхідних заходів належить суду з урахуванням конкретних обставин справи.
Заходи забезпечення відповідно до вимог ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вживаються з метою забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника, і за своїм характером не повинні унеможливлювати фінансово-господарську діяльність боржника, оскільки його підприємницька діяльність не припиняється у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, належним чином дослідивши обставини справи, дійшли до правильного висновку щодо необхідності накладення арешту на майно боржника, із забороною керівникові підприємства боржника реалізовувати будь-яке майно боржника без згоди розпорядника майна боржника.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 14.12.2005 р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р. по справі № 5/4/232-5/2/437 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 –11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Промбудкомплект" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.12.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р. по справі № 5/4/232-5/2/437 залишити без змін.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді - Н.Г. Ткаченко
Л.Й. Катеринчук