АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5516 Головуючий у 1-й інстанції: Беклеміщев О.В.
2006 р. Суддя-доповідач: Спас О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Савченко О.В.
суддів: Спас О.В.
Бондаря М.С.
при секретарі: Череватій О.В.
за участю позивачаОСОБА_1., її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3.
представника ВАТ „АвтоЗАЗ"ОСОБА_4
представника Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. ЗапоріжжіОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
Відкритого акціонерного товариства "Запорізький автомобільний завод", Запорізького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі
на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя відІНФОРМАЦІЯ_1року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький автомобільний завод", Запорізького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі про стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди у зв'язку із травмою на виробництві, компенсації за несвоєчасну виплату та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
28 грудня 2005 рокуОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький автомобільний завод" (далі -ВАТ "АвтоЗАЗ"), Запорізького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі - Фонду) про стягнення заборгованості з відшкодування шкоди у зв'язку із травмою на виробництві, компенсації за несвоєчасну виплату та відшкодування моральної шкоди.
У позові зазначала, що під час роботи пресовщицею на Запорізькому заводі ВО "АвтоЗАЗ" в ІНФОРМАЦІЯ_2 році отримала травму на виробництві, внаслідок якої стала інвалідом ІІІ-Ї групи. Комісією МСЕК їй було встановлено 100% втрати професійної працездатності безстроково.
Підприємством позивачу було призначено виплати у зв'язку з
відшкодуванням втраченого заробітку. З 01.04.2001 року відшкодування шкоди почало здійснюватись з коштів Фонду.
З 01.10.1998 року на підприємстві посадові ставки були збільшені на коефіцієнт 1,4, що складає 40%. Проте, перерахунок сум виплат, що належать виплаті позивачу проведено не було.
ЗгодомОСОБА_1. звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог. В заяві посилаючись на вищезазначені обставини,ОСОБА_1. просила суд встановити їй розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку з 01.10.1998 року у сумі 513 грн. 80 коп. по ВАТ "АвтоЗАЗ".
Встановити їй базову суму відшкодування втраченого заробітку у сумі 513 грн. 80 коп. на 01.07.2001 року - дату передачі справи НОМЕР_1 до Запорізького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі.
Встановити розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку по Фонду соціального страхування з 01.03.2002 року - 612 грн.96коп., з 01.03.2003 року - 724 грн.52 коп., з 01.03.2004 року - 834 грн. 65коп., з 01.03.2005 року -1033грн.30 коп., з 01.03.2006 року -1033 грн. 30коп., з 01.03.2006 року -1243грн.30коп.
Встановити розмір недоплати щомісячного відшкодування втраченого заробітку за термін з 01.10.1998 року по 01.05.2006 року у розмірі 12874 грн.68 коп.
Зобов'язати Фонд виплатити їй 12874 грн.68 коп.
З ВАТ "АвтоЗАЗ" стягнути 5067 коп.63 коп. недоплати щомісячного відшкодування втраченого заробітку за термін з 01.10.1998 року по 01.07.2001 року 4844 грн.40 коп.
Просила стягнути 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої ВАТ "АвтоЗАЗ".
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя відІНФОРМАЦІЯ_1року позовОСОБА_1, задоволено частково - на відшкодування моральної шкоди стягнуто 5000грн., а в іншій частині всі позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду, ВАТ "ЗАЗ", ї Фонду подали апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким у задоволені позовуОСОБА_1. відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції обставини справи в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення
з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Одночасно за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд на підставі п. 3 ч.1 ст. 307 ЦПК України має право змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадку зміни рішення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач працювала в ВО „АвтоЗАЗ" іІНФОРМАЦІЯ_2року зазнала травмування на виробництві в зв'язку з чим втратила 100% професійної працездатності безстроково і до червня 2001 року отримувала від ВО „ЗАЗ „Комунар", а надалі - від ВАТ „АвтоЗАЗ" щомісячні виплати на відшкодування втраченого заробітку, а з червня 2001 року такі виплати здійснює Фонд.
Доводи апеляційних скарг відносно того, що ВАТ „АвтоЗАЗ" не є правонаступником ВО „АвтоЗАЗ", що підвищення заробітної плати на підприємстві не відбувалося, а тому всі позовні вимоги, які з цього випливають, є безпідставними, спростовуються наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну та правильну оцінку.
Так, у справі міститься наказ НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3року про підвищення заробітної плати на 40% на підставі рішення правління ВАТ „АвтоЗАЗ" НОМЕР_2 відІНФОРМАЦІЯ_4року (а.с.65), який суд першої інстанції обґрунтовано визнав належним доказом позовних вимогОСОБА_1.
Виходячи з цього суд першої інстанції правильно і всебічно дослідив обставини справи, вірно вирахував суми, які підлягають стягненню з ВАТ „АвтоЗАЗ", а за період з часу передачі справи до Фонду - стягненню з Фонду на користь позивача.
Той довід апеляційної скарги Фонду, що перерахований розмір втраченого заробіткуОСОБА_1. перевищує середньомісячний заробіток відповідного працівника, що суперечить п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", які діяли до 01.04.2001року, не може бути взятий до уваги з наступних обставин.
Згідно ст. 10 ЦПК України, Фонд як відповідач по справі, мав доводити цю обставину під час судового розгляду справи в суді першої інстанції і надавати відповідні докази, проте ці вимоги закону ним виконані не були. Свої заперечення Фонд доказами не підтвердив.
В частині встановленняОСОБА_1. розміру щомісячного відшкодування втраченого заробітку з 01.10.1998року в сумі, що випливає з підвищення заробітної плати на 40%, в частині стягнення на її користь сум недоплати втраченого заробітку з урахуванням компенсації в зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги оскаржуване рішення є законним, обгрунтованим та таким, що постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
В частині задоволення позовних вимогОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди та стягнення за ВАТ „АвтоЗАЗ" на її користь 5000грн. рішення суду є таким, що постановлене з порушенням вимог матеріального права і підлягає скасуванню з одночасною відмовою в задоволенні цих вимог.
До такого висновку колегія суддів приходить з наступних підстав.
Свої позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовує підставами наявності фізичних та моральних страждань, ускладнень в житті, що вона зазнає від травми і т. ін. і посилається ст. 237-1 КЗпП України та на ст. 1167 ЦК України.
З такими доводами погодитися не можна з тих підстав, що ці норми матеріального права не регулюють правовідносини сторін, які виникли під час травмування позивача, оскільки воно відбулося у 1962 році, коли відшкодування моральної шкоди не було передбачено законодавством.
В цій частині позовні вимогиОСОБА_1задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308, 309, 313-317 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛ А:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Запорізький автомобільний завод" , Запорізького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя відІНФОРМАЦІЯ_1року по даній справі змінити.
В частині позову ОСОБА_1про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький автомобільний завод" суми 20000грн. на відшкодування моральної шкоди відмовити.
В решті оскаржуване рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.