Справа № 229/3148/15-ц

Провадження № 2/229/1257/2015

УХВАЛА

18 серпня 2015 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря Ясиновської О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановив:

18 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову. В ній вказала, що рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 15 травня 2015 року №229/2582/14-ц, 2/229/8/2015 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено сума авансу, що сплачена за квартиру в розмірі 87 700,00 грн.; судовий збір у сумі 633,40 грн. та витрати на надання правової допомоги в розмірі 535,92 грн.

З серпня 2012 року по квітень 2015 року, тобто в період мешкання ОСОБА_1 в належній ОСОБА_2 квартирі АДРЕСА_1 нею зроблено ремонт кімнати. В ній встановлено натяжну стелю вартістю 1850,00 грн., проведено обклеювання кімнати шпалерами (вартість шпалер, клею та роботи 1000,00 грн.), а також замінено вікна балконних дверей на металопластикові (вартістю 1868,21 грн.). Квартира залишилась у власності відповідача.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 4718,21 грн.; судовий збір у розмірі 243,60 грн. та сплату юридичної допомоги у сумі 1500,00 грн. Для забезпечення позову просить накласти арешт на майно ОСОБА_2 – квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 статтею 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову накладенням арешту на квартиру відповідача не підлягає задоволенню, оскільки обсяг заявлених позовних вимог ОСОБА_1 (6461,81 грн.) не є співмірним з вартістю квартири відповідача ОСОБА_2 До того ж, у заяві позивача не наведено належних і достатніх мотиви та ризиків для застосування саме цього виду забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.О.Рагозіна