ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

15 лютого 2007 р.

№ 30/80

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Приватної фірми “Сальве”

на постанову

від 05.12.2006 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№ 30/80

господарського суду

Дніпропетровської області

за скаргою

Приватної фірми “Сальве”

на дії у справі за позовом до про

Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” Приватної фірми “Сальве” стягнення суми регресного відшкодування у розмірі 8686,80 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від скаржника:

Мороз Д.М. (довіреність від 06.10.2006р. № 2)

від ДВС: від стягувача:

не з’явились не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєв Н.М.) від 04.10.2006 року скаргу ПФ “Сальве” задоволено у повному обсязі; скасовано постанову державного виконавця Приходько А.А. від 19.06.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору; скасовано постанову начальника ДВС у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про результати перевірки виконавчого провадження від 03.08.2006 року в частині визнання правомірними дій державного виконавця Приходько А.А. та виділення в окреме провадження постанови від 19.06.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору; скасовано постанову державного виконавця Приходько А.А. від 14.08.2006 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови від 19.06.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору; зобов’язано ДВС у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська скасувати накладений державним виконавцем у відповідності до постанови від 12.06.2006 року про відкриття виконавчого провадження арешт на все майно ПП “Сальве”.

Постановою Дніпропетровського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя –Логвиненко А.О., судді –Чус О.В., Павловський П.П.) від 05.12.2006 року у справі № 30/80 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2006 року скасовано; відмовлено в задоволенні скарги Приватної фірми “Сальве” на дії Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

В касаційній скарзі ПФ “Сальве” просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року, а ухвалу від 04.10.2006 року залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що апеляційним судом проігноровані й не прийняті до уваги доводи й пояснення представника ПФ “Сальве”, дана невірна юридична оцінка доказам, невірно витлумачені норми статей Закону України “Про виконавче провадження”, не прийняті до уваги і проігноровані Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” та Роз’яснення президії ВГСУ від 28.03.2002 року №04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів”.

Відзиву на касаційну скаргу стягувач та виконавча служба не надіслали.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника боржника, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та пра вильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2006 року до ДВС у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі –ДВС) надійшла заява стягувача про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2006 року. Постановою від 12.06.2006 року було відкрите виконавче провадження про виконання вищенаведеного наказу про стягнення з ПФ “Сальве” загалом 8906,80 грн. на користь Страхової компанії “Діско”, копію якої 15.06.2006 року було направлено на адресу боржника. Зазначеною постановою боржнику було надано строк до 19.06.2006 року для добровільного виконання наказу суду.

Відповідно до поштового повідомлення, отриманого ДВС, копію постанови про відкриття виконавчого провадження було вручено поштовим відділенням уповноваженому предста внику боржника 17.06.2006 року (т.2 а.с.12). Оскільки у встановлений для добровільного виконання строк боржник не виконав наказ та не звернувся до ДВС із будь-якими заявами, 19.06.2006 року державний ви конавець здійснив передбачені законом дії для забезпечення примусового виконання на казу суду та прийняв постанову про стягнення з ПФ “Сальве” виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення (т.2 а.с.36).

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вказані дії було вчинено держа вним виконавцем у відповідності до вимог ст.ст.24, 30 Закону України “Про виконавче прова дження”.

Так, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження в межах строку, наданого для добровільного виконання рішення (в чому пересвідчився державний виконавець із повідомлення про вручення поштового відправлення), боржник не звернувся із заявою про неможливість добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк з підстав несвоєчасного отримання постанови, в тому числі і після 20.06.2006 року (дата, яку божник зазначає як момент отримання постанови про відкриття виконавчого провадження). При цьому, 22.06.2006 року (т.2 а.с.16) боржник звернувся до виконавчої служби із заявою про зупинення виконавчого провадження з підстав звернення до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, в задоволенні якої йому було обґрунтовано відмовлено, оскільки такого не випливає із приписів статей 34, 35 Закону України “Про виконавче провадження”. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006 року в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду боржнику було відмовлено. 14.07.2006 року, тобто після спливу тридцяти трьох днів, а не семи, боржник виконав рішення суду (т.2 а.с.27).

За наведених обставин відсутні підстави вважати, що боржником рішення суду виконано добровільно та, що державний виконавець припустився таких порушень приписів Закону України “Про виконавче провадження”, які могли вплинути на право боржника виконати рішення суду в семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження –до 27.06.2006 року.

Звідси висновок, що виконання рішення суду поза межами строку, який надається для добровільного виконання рішення суду, є примусовим його виконанням, отже, наявні підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від фактично стягненої суми (ст.46 Закону України “Про виконавче провадження”). В матеріалах справи містяться докази здійснення державним виконавцем дій щодо примусового виконання рішення суду (т.2 а.с.13-15, 18, 24, 25).

Все наведене повністю спростовує висновки суду першої інстанції щодо задоволення скарги боржника з підстав порушення державним виконавцем ДВС у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська статей 24, 30 Закону України “Про виконавче провадження”.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.ст. 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватної фірми “Сальве” від 25.12.2006 року № 292 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року у справі № 30/80 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року у справі № 30/80 –без змін.

Головуючий-суддя

К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна О.Глос