ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р. | № 34/545-26/719 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. та на рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2006р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Віта Транс Світ” до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” в особі філії “Розрахунковий центр” ЗАТ КБ “ПриватБанк”, Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2004 року ТОВ “Віта Транс Світ” пред'явило в господарському суді позов до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення 30042 грн. страхового відшкодування, посилаючись на неналежним виконання умов договору страхування від 28.07.2003р.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2006р. (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. (судді Капацин Н.В. –головуючий, Данилова Т.Б., Малетич М.М.), було прийнято відмову позивача від позовних вимог до філії “Розрахунковий центр” ЗАТ КБ “ПриватБанк”, провадження в цій частині позовних вимог припинено, позов задоволено, з ТДВ “Страхова компанія “Кредо” на корить позивача стягнуто 30042 грн. страхового відшкодування.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Задовольняючи заявлений позов, суди виходили з доведеності таких вимог.
Проте повністю за таким висновком погодитись не можна.
Відповідач посилався на те, що Правилами страхування наземного транспорту (крім залізничного) №Р002 від 05.03.1997р. передбачалась часткова, в розмірі 30% страхової суми, виплата страхового відшкодування, а остаточна з врахуванням франшизи –не раніше ніж через два місяці по закінченню попереднього слідства органами МВС (припинення або призупинення провадженння по справі) у разі невинуватості страхувальника.
Предметом судової перевірки дослідження і оцінки ці обставини не були, відсутні в матеріалах справи і самі Правила страхування, хоча на це наголошувалось у постанові касаційної інстанції при скасуванні попередніх судових рішень.
Не з’ясував суд і те, з якими підставами, окрім дотримання позивачем порядку, передбаченого п. 5.1 Договору страхування (щодо терміну повідомлення про страховий випадок), відповідач пов’язував відмову у виплаті страхового відшкодування і доказової бази під кожну з підстав.
Без належного з’ясування суду залишилось і питання можливості отримання особистих пояснень водія Іванкова І.О. у порядку, передбаченому ст. 30 ГПК України.
Крім того, згідно ч.1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Як посилався відповідач у апеляційній та касаційній скаргах, на час винесення рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2006р. існувала постанова господарського суду м. Києва від 16.03.2006р. по справі №43/797, якою ТОВ “Віта Транс Світ” було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Тарасенко Т.П.
Разом з тим, у розгляді даної справи у суді першої інстанції приймала участь як представник ТОВ “Віта Транс Світ” Тімановська І.В., згідно доручення від 12.01.2006р. виданого за підписом генерального директора Щербаня П.В.
Втім, дане посилання судом не перевірялось і оцінки йому, враховуючи приписи ст.ст. 23, 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не давалось.
До того ж, ухвалами господарського суду м. Києва від 23.11.2005р. та від 12.12.2005р. було зобов’язано сторони надати відповідні докази, у т.ч. і довідки про включення до ЄДРПОУ на час розгляду справи, а ухвалою від 09.02.2006р. було задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення справи та відкладено слухання справи у зв’язку з необхідністю надання додаткових документів.
Проте відомості про надання чи ненадання суду витребуваних доказів у матеріалах справі відсутні.
Суд другої інстанції, залишаючи рішення господарського суду без змін, на зазначене уваги не звернув.
Отже, враховуючи викладене, визнати ухвалені судові рішення законними і обґрунтованими не можна, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, всебічно з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і в залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2006р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук